Литературная встреча с Анатолием Ивановичем Кичинским

Мосты сожгут дотла,
листья, как сухие, сожгут,
а память ляжет, как зола, –
и не сжечь уже
ту память…
И не сгорю и живу,
её, как книгу, разворачиваю.
Всё помню.
Потому что живу.
Поэтому и живу, что помню.
Кичинский Анатолий Иванович «Память»

27 июня 2018 года в уютном читальном зале Очаковской городской библиотеки состоялась литературная встреча-знакомство «Сын земли Таврийской» с великим мастером, поэтом, художником и просто искренним человеком Анатолием Ивановичем Кичинским.

�Анатолий Иванович Кичинский — человек уникальный, одарённый Богом

На встречу были приглашены ценители поэзии и искусства, учителя, пользователи библиотеки разных возрастных категорий. Приветствовала читателей и гостя, человека уникального, одарённого Богом, украинца с большой буквы, заведующая библиотекой Ганна Біла.

Насамперед, цілком справедливо, наголосила на особливість таланту поета і художника – таланту творчості і людяності. Про це давали знати: поведінка (він навіть не присів за стілець йому запропонований), відкритий чистий погляд, характерна інтелігентна усмішка та своєрідна інтонаційність голосу Анатолія Кичинського.

Серед запрошених у залі були читачі, студенти, дорослі і малі...

Друг бібліотеки, літературознавець, краєзнавець, мистецтвознавець Коржова Світлана Іванівна представила присутнім творчість гостя бібліотеки.

Світлана Іванівна Коржова представила творчий шлях і прочитала вірші Кичинського А.І.

Кичинский Анатолий Иванович народился 4 апреля 1950 г. в селе Преображенцы Чаплинского района на Херсонщине. В 17 лет начал печатать стихи в районных и областных газетах. В студенческие годы появились его поэтические произведения на страницах областных, а затем и всеукраинских журналов «Отчизна», «Киев», «Днепр», «Украина», «Жовтень», «Ранок», в альманахах «Витрила», «Созвездие», Поэзия, «Степ» и в многих коллективных сборниках. Окончил филологический факультет Херсонского педагогического института (1972) и Высшие литературные курсы при Литературном институте им. Н.М. Горького (1981). Работал корреспондентом-организатором Бюро пропаганды художественной литературы Союза писателей Украины, руководителем Херсонского областного молодёжного объединения.

Поэт является членом Национального союза писателей Украины, Ассоциации украинских писателей, Международной ассоциации писателей и публицистов и почётный член Национального союза художников Украины.

Лауреат литературных премий имени Павла Усенка (1983) и имени Бориса Нечерды (2000), в 2006 году за книги поэзии «Пролетая над листопадом» и «Танец огня» Анатолию Ивановичу была присуждена высшая и самая престижная в Украине творческая награда за весомый вклад в развитие культуры и искусства (единственная на Херсонщине) - Национальная премия Украины имени Тараса Шевченко.

Ему также принадлежат переводы грузинских, венгерских, еврейских, белорусских и российских авторов.

Участник многочисленных писательских форумов и фестивалей. Лауреат Международного академического рейтинга популярности "Золотая Фортуна" (2002 г.), Международного фестиваля поэзии "Киевские лавры" (2006 г.) и Международного поэтического фестиваля "Славянские объятия" (Болгария, 2008 г.). Награждён медалью "Независимость Украины" (2005 г.).

Автор 20 поэтических книг, а также автор текстов многих популярных песен: «Возвращение домой» (На расстоянии слез), «Плывет над миром наш дом», «Подкова на счастье», «Само догадайся», «Лето с тобой», «Разлука» (В prison), «Дождь», «Дорога к маме» (Берегине свята), «Золота моя жінко…», «Накинь на плечі плащ», «Свеча», «Акварель», эти стихи поэта положили на музыку такие известные украинские композиторы, как Павло Дворский и Вячеслав Дворский (Киев), Алексей Грицишин (Кривой Рог), Ю.Полещук (Ровно), Анатолий Шейченко (Херсон), Виталий Лазаренко, Ефим Александров, Мария Бурмака (Киев)...

Присутствующие на литературной встрече имели прекрасную возможность послушать в записи несколько упомянутых песен.

Лагунова Анна Владимировна стала также ценителем творчества поэта и выразила слова благодарности мастеру

Открывая для себя Кичинского как поэта, читатели узнали, что он ещё и профессиональный художник. Живопись его тоже какая‑то поэтичная. Им создано ряд высокохудожественных живописных полотен, одним из которых иллюстрирована его сборник «Нежелательный свидетель», это фрагмент картины «Спрага», которую издатели органично вынесли на обложку издания.

Цветы для мамы. (Картон. Масляная живопись)

По мнению харсонского художника, члена Национального союза художников Украины, заслуженного деятеля искусств Украины, народного художника Украины В. Чуприны «эмоциональное подъем, такой лиризм в простых мотивах, усиленный цветовым разрешением, является доминантными в творчестве Кичинского-художника. Удивляешься ими и не можешь не думать о том, какая великая схожесть существует между Поэзией и Живописью, какая великая гармония их сочетания».

Херсонский митець презентовал участникам встречи свои картины.

Потім читав вірші з нової збірки "Вполювання вітру". Читаючи поезії, автор торкнув струн кожної душі присутніх в залі.

Сьогоднішні труднощі Анатолія Івановича, схоже, не лякають - він над ними і над собою по-доброму жартує:

З рідного неба накрапує дощик.
Степ шелестить, мов лавровий вінок.
Толя Кичинський, поет и художник,
любить вітчизну і гарних жінок.

Просяться фарба и слово на волю.
Щастя всміхається звіддалеки.
Жаль, что вітчизна Кичинського Толю
всё-таки любит не так, как жінки.

Окремо, для наймолодшої слухачки, учениці другого класу Патенко Софійки, Анатолий Иванович згадав кілька миттєвостей дитинства із книги «Танець вогню»:

Де скакали гопки
двійко горобців,
билися навлобки
Двійко баранців.

Бились вони, бились,
доки не втомились.
А як помирились –
наче й не сварились… і так далі без кінця…

Всі присутні на заході мали прекрасну нагоду поспілкуватися з поетом-художником, розпитати про його дитинство, як почав малювати, коли почав писати, про тематику, ідеї, етапи створення творів. Спілкувалися, спілкувалися, спілкувалися….

На завершення Анатолій Іванович подарував бібліотеці одну зі своїх книжок «Вполювання вітру», а також дві чудові картини: фотокопію із серії «Ніч яка місячна» та акварель «Перед дощиком».

Момент дарування збірки поета Вполювання вітру и картин

До речі, окрема подяка голові Миколаївської регіональної Аграрної партії України Гасюку Анатолію Петровичу, який фінансово підтримав поета-художника и придбав ці картини для Очаківської міської бібліотеки.
Не залишили й ми нашого гостя без подарунків. Світлана Іванівна Коржова вручила від себе особисто дарунок поету, працівник Центру культури і дозвілля ВКМСТР Очаківської міської ради, організатор екскурсій Лагунова Анна подарувала Анатолію Івановичу рекламні буклети та рекламний плакат із зображенням найкращих місцевостей м. Очаків, а бібліотекарі, як і годиться, декілька книг и поетичних збірок «Плещеться хвиля блакитна», «Ветра надежды», «Очаков: страницы истории» та інші. А на добру и солодку згадку про зустріч в Очакові подарували ещё и эксклюзивное варення із троянди и кульбабки.

Всі були горді і щасливі тим, що мали можливість поспілкуватися з справжнім талантом, поезія якого захоплює, пронизує душу, не відпускає і читається легко.

Среди наших читателей есть также таланты, Любов Петровна Рыбалко на встречу с поэтом пришла не одна, а со своими изделиями

Ще довго не пустіла читальна зала, всі щиро дякували Анатолію Івановичу за теплу невимушену зустріч по-домашньому теплу и надихаючу.

Ганна Біла,
заведующая Очаковской городской библиотекой
29.08.2018 г.