Третьи Профессорские чтения в сельской школе на Кинбурне

Вот и заканчивается отпуск, а вырваться из невероятной красоты Кинбурна очень тяжело. Назовите мне еще такие места на планете, где в одном месте сочетаются просторная степь с целебными травами, прозрачное чистое голубое море, и самая теплая стремительная бухта, и хвойный пахучий целебный лес, и лечебные грязи, и голубая глина, и еще многое другое. К тому же добавим неповторимую историю и интересных, искренне одарённых людей, влюблённых в свой край.

С такими людьми довелось познакомиться на Третьих Профессорських чтениях в Покровской школе, которые состоялись 6-8 августа 2021 года к 30-летию Независимости Украины в рамках культурно-образовательного проекта профессора Ганны Владимировны Онкович. Чтения проходили в несколько этапов.

Напередодні конференції керівник Інформаційно-видавничої агенції «Освіта України», членкиня Українського географічного товариства та Національної спілки журналістів, авторка шкільних підручників із географії Валентина Михайлівна Бойко разом з чоловіком Сергієм Міхелі – професором кафедри географії Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова, доктором географічних наук, зустрілися з членами шкільного гуртка «Історичне краєзнавство» Василівського ЗЗСО Очаківської міської ради (керівник Любов Петрівна Твердовська). Вони були просто вражені інтелектуальним рівнем розвитку учня 5 класу Егора Стафікопуло, який досліджує природні ліси та гайки Кінбурну, безмежно закоханий у географію свого краю та оперує складною професійною термінологією, демонструючи розвиток не за віком. Єгор взяв участь у Всеукраїнському конкурсі «Юний дослідник» і у другому (обласному) етапі зайняв 2 місце.

У Покровській школі

Напередодні конференції керівник Інформаційно-видавничої агенції «Освіта України», членкиня Українського географічного товариства та Національної спілки журналістів, авторка шкільних підручників із географії Валентина Михайлівна Бойко разом з чоловіком Сергієм Міхелі – професором кафедри географії Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова, доктором географічних наук, зустрілися з членами шкільного гуртка «Історичне краєзнавство» Василівського ЗЗСО Очаківської міської ради (керівник Любов Петрівна Твердовська). Вони були просто вражені інтелектуальним рівнем розвитку учня 5 класу Егора Стафікопуло, який досліджує природні ліси та гайки Кінбурну, безмежно закоханий у географію свого краю та оперує складною професійною термінологією, демонструючи розвиток не за віком. Єгор взяв участь у Всеукраїнському конкурсі «Юний дослідник» і у другому (обласному) етапі зайняв 2 місце.

У Покровській школі

Випробування другого дня читань витримали адже всі. З самого ранку почалася гроза, блискавка, злива, вимкнули спочатку електроенергію, а згодом – мобільний зв’язок і Інтернет. Але всі своєчасно дісталися до школи, хто на транспорті, а хто і пішки.  Директорка Олена Леонідівна Васильєва гостинно зустріла всіх учасників і відігріла гарячою кавою із солодощами.

В.М.Бойко представила підручники з географії для 6-10 класів свого видавництва, а також збірку «Вебінари. Тренінги. Майстер-класи» та багато інших, які подарувала обом Кінбурнським школам. Дуже цікавою та захоплюючою була її розповідь, як створювалися підручники, про пошук цікавої нестандартної інформації для них і як вони отримали найвищий рейтинг на Всеукраїнському конкурсі. Весь її виступ був проникнутий великою любов’ю до своєї країни і справи, якою займається разом із чоловіком.

Голова Миколаївської спілки письменників Віра Іванівна Марущак – автор збірок для дітей та юнацтва, підручника «Основи журналістики», яка викладає у гімназії ім. М. Аркаса, представила невеличку виставку нових книжкових видань, розповіла про проблеми і особливості викладання літератури у сучасній школі, а також познайомила слухачів зі своєю поезією. Прозвучали на читаннях і уривки з поем «Дума про Пилипа Орлика», «Мазепа», які увійшли у золотий фонд української літератури, Галини Михайлівни Запорожченко – доцента Миколаївського Інституту післядипломної освіти, члена Національної спілки письменників України, яка дала відповідь на всі наші питання.

Наталя Миколаївна Флегонтова – кандидат педагогічних наук, доцент, має 50 років педагогічного досвіду у різних закладах: Київському Палаці дітей та юнацтва, педагогічному коледжі, медичному університеті, Інституті afterdiпломної освіти. Вона із захопленням розповіла про викладання української мови для студентів-іноземців з Японії, Китаю, Ірану, Арабських Еміратів, які захопилися поезією Т.Г.Шевченка і на Міжнародному конкурсі читали «Заповіт» 13 мовами світу, вражаючи журі своєю любов’ю до великого Кобзаря.

Під час читань у Покровській школі

Тема моєї доповіді була «Музична освіта Миколаївщини. Проблеми сьогодення». На сайті «Української літературної газети» В.І.Марущак, яка модерувала захід і розповіла про його події, написала так: «Цю тезу підтримала Світлана Робулець, вчителька музики з Очакова, авторка програм для музичних школ, культуролог, яка веде розмову з оточуючим світом не лише словом, а й, за її словами, міжнародною мовою – мовою музики». Насправді, музичну мову однаково розуміють у всьому світі, це мова єднання, мова думок і почуттів, актуальна повсякчас, як у минулому, так і в майбутньому, а також і у сьогоденні. Взагалі, культура нації – це поєднання всіх видів мистецтва: літератури, поезії, музики, театру, живопису, а також історії людства. Музичні уривки з «Антології фортепіанного концерту» у виконанні учнів та викладачів Очаківської музичної школи (у запису) супроводжувалися віршами Очаківських поетів – Ю. Зіньковського, Н. Чудної, Ю. Робулець та інших.

Г.Запорожченко, В.Марущак читають свої вірші

У виступі Артема Онковича також прозвучала небайдужа думка про існуючі технології, які роз’єднують людей, замість їх об’єднання.

Трохи пізніше до конференції приєдналася вчителька географії та екскурсовод по Києву Оксана Данилова, яка представила свій проект з учнями, присвячений річниці Лесі Українки та її улюбленим стравам, який отримав підтримку у Київській пресі.
Учасники мали змогу безпосередньо поспілкуватися один з одним, обмінятися пам’ятними подарунками та подарувати школам книжки і підручники.

Третій день читань був дуже цікавим і захоплюючим. Всі бажаючі вирушили у Василівку на зустріч з учнями і викладачами ЗЗСО та вражаючу екскурсію краєзнавців Ірини Вікторівни Лахтіонової та авторки книжок з історії Кінбурну Любові Петрівни Твердовської. Цю подорож нам подарував Кінбурнський водій Віктор Степанович Дяченко та його син Віталій, яким ми дуже і дуже вдячні і які весь час підтримують зовсім безкорисливо Покровську і Василівську школи, а також допомагають туристам у скрутних ситуаціях.
У Василівській школі несподівано я побачила стареньке фортепіано, яке потребує настройки фахівця. Але все ж таки «Море» Ф.Ліста там прозвучало, чого не скажеш про Ф.Шопена.  Сподіваємось, що на наступний рік можна буде провести концерт для учнів і жителів всього села, учасників читань та тих, хто не зміг дістатися через штормове попередження і зливу – краєзнавців Ігоря Марченка, Василя Зелинського, професорів з Києва Г.В.Онкович (керувала читаннями дистанційно через лікарняний), А.Г.Михайлика (на лікарняному), В.С.Білецького та інших.

Діти представили нам  макет лабазу і розповіли, як він будувався, а також про свої дослідження і експерименти з сіллю, яку видобували їх предки.

Макет лабазу 1:20

Дослідження із сіллю

У шкільному музеї є Кінбурнська вишиванка, яка дуже відрізняється від типової української вишиванки через тяжкі умови жіночого життя. Ми мали змогу приміряти на себе цей рідкісний вироб, який пошила жителька села Валентина Іванівна Твердовська 1937 року народження на прохання учнів. Під час етнографічної експедиції селами Кінбурнського півострова був складений малюнок типової Кінбурнської вишивки, який виконали самі учні. До речі, про особливості жіночого одягу Вакуленко Юлія доповідала на Всеукраїнських краєзнавчих конференціях у Миколаєві, Івано-Франківську, Краматорську.

Рухаючись по селу, вчительки нам показували старі будинки, які будувалися за особливою технологією з природнього матеріалу: камышу, камки, глини і «зшивалися» особливою дерев’яною голкою. Фарбувалися вони блакитною білизною (море), кути прикрашалися орнаментом під впливом ще трипільської культури, а під дахом  створювалося сонце з променями на фоні морських хвиль. Є лише одно фото старовинної хати, розфарбованої таврійським розписом, яким займається викладач Куцурубської школи мистецтв зі своїми учнями, автор посібника з таврійського розпису Любов Мирославівна Паранюк. І всі висловили побажання бачити  її на Четвертих Професорських читаннях.

Старовинний будинок

Далі ми попрямували берегом Дніпро-Бузького лиману, где було зконцентроване рибацьке життя села. На жаль, з 28 лабазів збереглися залишки лише одного, який ми побачили.

Залишки лабазу

Любов Петрівна продемонструвала артефакти, які знайшли при дослідуваннях її учні. Також нам показали незвично великі мурашники, за якими спостерігають гуртківці «Історичне краєзнавство».

Досліджування мурашників

Так ми дійшли до місця, де була розташована Ракова січ під головуванням атамана Сідора Білого, який загинув під час битви на лимані у червні 1788 року і був похований недалеко від Кінбурнської фортеці біля Римбів.

Ракова січ

После дождя эта круча виявляє чимало артефактів Ракової січі

За радянських часів тут вирощували виноградники, фруктові сади та баштани рибколгоспу «Свідомість». Ще й зараз можна побачити залишки винограду, який плодоносить без усяких хімікатів.

Дикий виноград, який лишився з радянських часів

На цьому місті в радянські часи кипіло життя

По дорозі ми розкопали старовинну цеглу, побачили найвеличнішу тополю і багато чого іншого.

Головне, що вчителі передають цю любов до рідного краю, його історії і природнього роз маєтку своїм учням, які представляють свої наукові дослідження на різноманітних конференціях та конкурсах, займаючи призові місця.

Наприкінці ми зустрілися ще з одним викладачем Галини Карачевської, зробили фото на пам’ять, але прощатися дуже не хотілося! Сподіваємося на нові зустрічі!

Зустріч з Г.Карачекською

Світлана Робулець