Зимующие птицы Очаковщины нуждаются в помощи

Среди зимующих птиц, которых можно увидеть в г. Очаков, его окрестностях и на Кинбурнской косе, встречаются ряд интересных видов. Так привычные для нас кольчатая горлица и сирийский дятел поселились здесь всего 50–60 лет назад, расползшись со стороны Балканского полуострова.

Эти птицы не избегают соседства человека и живут у нас круглый год. Недавно на Кинбурнской косе поселился экзотичный - серый дятел, который попал сюда долиной Днепра.

Добавим, что в нашу местность зимой иногда прилетают и малый дятел (размером с воробья) и большой пятнистый дятел. Эти два вида по окраске похожи на сирийского дятла.

В курортной зоне города на хвойных деревьях можно увидеть группы ушастых сов, численностью до 25 особей. Здесь они находят уюют от ветра и безопасность от хищников, но, к сожалению, иногда страдают от агрессии людей. А зря, поскольку ушастые совы – мышиеды.

Хвойные деревья также полюбляют и самые мелкие птахи нашего государства – золотомушки (русское название – корольки).

На полях и в балках можно увидеть также и сову болотяну, которая в отличие от прочих сов отдыхает на земле. В городе, а также в селах можно наблюдать и сича хатнего, который любит даже днём сидеть на зданиях и прочих сооружениях. Интересно, что совы-ухатая и болотная, в «мишині» годы могут размножаться даже поздно осенью и зимой.

Из хищных птиц в городе чаще всего встречается ястреб малый, птица бурого цвета размером с голубя. Обычно её видно во время стремительного нападения на стаю воробьёв или синиц. На полях зимой питаются «мышиедомы»: луни полевые, зимняк и канюки обычные, которые имеют большие размеры. Часто они отдыхают на деревьях вдоль автомагистралей, причём спокойно реагируют на проезжающий поблизости транспорт. Зрaдка зимой встречаются одиночные особи орла-беркута и соколов – сапсан, балобан, боривитр обыкновенный и підсоколиk малого.

Наголосимо, що зимняки гніздяться в тундрі. Звідти до нас прилітають також казарки, лебеді-кликуни, рогаті жайворонки, пуночки, лапландські подорожники та інші пернаті.

Черная синица

Цієї зими очікується поява омелюхів (русское название свиристель), снегирей, шишкаров (клестов), синиц черных (московок) та підкоришників звичайних (пищуха). Всі ці птахи, крім підкоришника, зграйні.

Синици (велика, голубая та черная) тримаються галасливими зграйками чисельністю до 10-12 особин, а підкоришники, дятли поодинці.

Підкоришники швидко переміщаються по стовбурах та товстих гілках дерев, шукаючи поживу в тріщинах кори, видаючи свою присутність тихим свистом. Синиці годуються в кронах дерев. Шишкарів московок та золотомушок найвірогідніше побачити на хвойних деревах.

З шкільних часів ми знаємо, що взимку птахи відлітають в теплі краї, щоб весною знову повернутись. Этот постулат для півдня України та зокрема Очаківщини, вже давно застарів. В нашій місцевості граки, як і багато інших пернатих, живуть у нас круглий рік. Успішній зимівлі птахів сприяють зазвичай не суворі зими, що є проявом глобального потепління, а також пристосування до нових умов життя, наприклад, годівля їстівним рештками на звалищах сміття.

Зазвичай птахи взимку малопомітні, але коли земля вкривається товстим шаром снігу, або настає ожеледь, багатьом пернатим приходиться сутужно. В цей час в межах сіл можна спостерігати зграї куріпок, фазанів, жайворонків, просянок, шпаків та інших птахів. Вони шукають собі поживу, мало звертаючи увагу на людей.

Дещо простіше «сусідам» людини: горобцям хатньому та польовому, горлиці кільчастій та жайворонку – посмітюхі, які годуються біля домашньої худоби та птиці. На Кінбурнській косі взимку збираються в масі орлани, а в акваторіях лиману та моря тисячі качиних (лебедів, крохалів, попелюхів, чернів чубатих, гоголів, крижнів та інших), серед яких є і мешканці тундри.

Шпаки зимують в нашій місцевості вже не одно десятиліття, чисельність їх постійно збільшується. На ночівлю птахи зазвичай злітаються в очеретяні плавні. Звідти зграями зранку розлітаються в різних напрямках, шукаючи поживу на полях, біля скирт, на морському пляжі, в населених пунктах, парках. Взимку шпаки практично всеїдні, що дозволяє їм знаходити поживу навіть на звалищах сміття. На Кінбурнській косі зграї шпаків годуються на морському узбережжі.

Найбільш сутужно приходиться взимку синичкам. Ці яскраві жовточереві пташки, поодинці та зграйками, жваво оглядають дерева, кущі та інші місця в пошуках поживи – різних безплідних, павуків. Синиці корисні птахи, які знищують багато шкідників саду, лісу та поля, причому у всі пори року. Тому в сутужний зимовий період їх бажано підтримати, встановивши годівницю. Щоб відвадити від останньої не бажаних гостів, зокрема, воробців, її можна зробити, наприклад, з пластикової пляшки та повішати так, щоб вона хиталася від вітру. Пластикова пляшка підвішується вертикально, поблизу днища, напроти один одного, вирізаються два отвори діаметром приблизно по 5–7 см. На дно насипається їжа. Взимку синиці охоче їдять насіння соняшнику. Також синичкам можна допомогти, якщо на гілці причепити шматок несоленого сала. Синиці швидко знаходять поживу, а спостереження за їх поведінкою, дає позитивні емоції, особливо дітям.

В зимовий період сутужно приходиться багатьом пернатим. Птахи потерпають не скільки від холоду, а більше від голоду. Багато гине взимку дрібних птахів, особливо синиць – «помічників садівників». Встановивши годівницю ми можемо допомогти їм та іншим птахам.

Всіх небайдужих запрошуємо взяти участь у щорічній природоохоронній акції «Щедра годівниця».

Подробиці на сайтах: http://kinburn.org/ та http://nationalparkbilosvyat.org.ua/.

К. Редінов

орнитолог РЛП «Кинбурнская коса»

та НПП «Белобережье Святослава»