Вечір романсу у музеї ім. А.В. Суворова
20 грудня мешканці міста Очакова мали чудову можливість зануритися у бездонний світ одного з найпопулярніших жанрів вокально-інструментальної музики – світ романсу. У музеї ім. А. В. Суворова відбувся концерт за участю викладачів та учнів музичної школи міста Очакова.
Романс виник як вірш на романській мові і досяг високої точки розвитку в 19 столітті. І сьогодні композитори охоче звертаються до цього з одного боку простого, з іншого боку – багатогранного жанру.
Надзвичайно природна взаємодія двох видів мистецтва — музики та літератури, як ніколи чутливо втілилася у творчості російського композитора XX століття С. В. Рахманінова. Романи «Тут добре» та «Сирень» у виконанні Вікторії Гудкової та Ольги Швець покорили глядачів. За ним продовжив концерт натхненний романсом іншого російського композитора, представника класичної школи — Н. А. Римського-Корсакова. Який певний час обіймав посаду інспектора хорів військово-морського відомства і був у Миколаєві. Можливо, саме південні ночі надихнули композитора на створення романса «Про що в тиші ночей мрію», який виконали Анастасія Чорна та Марина Богатикова. Яскраві романси з сторінок класичної музики органічно звучали поряд із перлинами радянської естради. Адже з розвитком кінематографа романси перетнули екрани телевізійних екранів. Один за одним герої кіно брались за гітару та співали свої почуття, передавали глядачам свої переживання. Такі були романси «Мені подобається, що ви хворі не на мене», «Господи, ні зітхнути, ні вдихнути…» у виконанні Наталії Чорної. Останній, до речі, гості концерту слухали при світлі запалених на сцені свічок, що надавало заходу затишок та тепло. Особливо зацікавили глядачів дуетні романси у виконанні Анастасії Чорної та Марини Богатикової, зокрема «Вальс-романс» на музику Манфреда Шмітца, адже поетичний текст належить Марині Михайлівні.
Не обійшлося без цікавих історій про найдорожчі та найпопулярніші романси всіх часів. Так, на початку 1847 року в Москві з великим розмахом відзначали 700-річчя столиці. Цій даті присвятили безліч різноманітних творчих конкурсів, і в народі почалось повальне творення і спів. Також зірка, про яку згадується в романсі, – це, скоріше за все не просто символ; мова йде про конкретну різдвяну зірку. У такій дивовижній атмосфері й з’явився романс «Гори, гори, моя зірко».
Романс — одночасно молодий, але й старий жанр вокального мистецтва. І сьогодні старовинні романси близькі нам і все так само прекрасні, як і ті почуття, які їх народжували, і які ми переживаємо знову і знову, звертаючись до жанру старовинного романсу. Юні учасниці концерту, учениці музичної школи, Сілівон Кристина, Як Марія та Аллабергенова Дар’я виступали на належному рівні. Завершив зустріч «Букет квітів із Ніцци», пісня, написана угорським композитором Денешем Будеєм до однойменного австрійського фільму 1936 року (у виконанні Вікторії Гудкової).
Так непомітно холодний грудневий вечір перетворився на щире спілкування з музичним мистецтвом.
Хіба нам не досить сперечатися
Хіба не час віддатися любові,
Чим старішою наївність романсу
Тим живіші його солов’ї.
Лише в розквіті долі, лише на схилі,
Що я знаю про вік і про дні,
Відкрий мені калитку у минуле
І продовжи моє минуле.
Вікторія Бут,
викладач музично-теоретичних дисциплін
