Плани облаштування Очакова наприкінці XVIII століття
План заснування Одеси був обраний систематично, ґрунтовно, і не дивно, що коли згодом було поставлено питання про зведення порту та міста на Чорному морі, то з трьох проектів, які окреслювали три пункти: Очаків, Кінбурн і Хаджибей, майже беззаперечно затверджено третій, складений де-Рібасом та де-Воланом (інженер-полковник).
Після Ясського миру фортеця Очаків перейшла до Росії, і певний час відігравала важливу роль у захисті морського узбережжя. Фортеця розташовувалася на березі Дніпровського лиману за 400 сажнів від моря. Мисову частину материка, де сходяться море й лиман, займав невеликий замок. Уздовж берегів малися кам'яні стіни, а зі сторони материка виступали три бастіони.
Між фортецею та морем розташовувався форштадт для цивільного населення. Як свідчать креслення 1790 р., територія навколо форштадта захищалася оборонним валом із реданами та ровом.
Фортеця розташовувалася окремо від міста. Так було прийнято у середньовіччі. Цей прийом пережив віки й знову з'явився наприкінці XVIII століття. Росія в той час його використовувала, коли створювала після другої російсько-турецької війни більшість міст із окремо розташованими фортецями. Подібне рішення було запропоновано й для Очакова, де нове місто проектувалося в ізоляції не лише від Ніколаївського замку, але й від великої фортеці.
Ураховуючи стратегічне значення Очакова, в серпні 1791 р. був складений проект створення на його місці воєнізованого поселення для двох полків. Відповідно до плану жодної реконструкції існуючого поселення не проводилося. На берег лиману за 400 сажнів від моря розміщувалася велика кам'яна фортеця, на мисовій частині — невеликий замок. На піднесеному плато між фортецею та морем знаходився форштадт, який складався з більш ніж сотні будівель, розташованих без жодної системи. Чітко виділялася лише одна дугоподібна вулиця, яка вела із західних фортифікаційних воріт до спуску, що з'єднував фортецю з замком (оnта вона сама стара вулиця Очакова — Приморський спуск-Суворова-Бебеля). На ній розмішувалися склади та житлові будинки, що утворювали суцільний фронт забудови.
Воєнізоване поселення площею близько 20 га передбачалося на північно-схід від фортеці, на піднесеному плато. У його середині намічалася велика площа для військових занять, забудована казармами та арсеналом. Позаду казарм, паралельно березі, вздовж широкої вулиці проектувалися квадратні квартали з офіцерськими будинками та іншими будівлями.
План м.Очакова 1790 р.
У 1791 р. інженер А.І. Шостак розробив перспективний план розвитку Очакова у вигляді регулярного поселення з мережею прямокутних кварталів. Вони повинні були розміститись на плато, на місці форштадта й фортеці від обриву до оврага. Довгі вулиці тягнулися вздовж лиману. Загальноміським центром намічалися чотири квадратні площі й проспект. На деякій відстані від міста, на морському березі, проектувався карантин із гаванькою.
План м.Очакова 1792 р.
Шостак Антон Ілліч – військовий інженер, підполковник інженерної служби. Наприкінці XVIII століття служив у «Комітеті з будівництва південних фортець». Розробив генеральні плани забудови Сімферополя (1784), Очакова (1791 р., включно фортецю), Хаджибея — Одеси (1794, разом із Францом де-Воланом) та Вознесенська (1795 р., з інженерами де-Воланом та Князєвим). На початку XIX століття оселився в Одесі, де у співпраці з Єгором Ферстером та Іваном Кругом будує оборонні казарми, Великий мол у порту, планує еспланаду карантину. Також відомі його проєкти власного будинку в І-й частині Одеси та дзвіниці Преображенського собору.
Після укладення миру, з огляду на необхідність якнайшвидшого освоєння земель між Бугом та Дністром, звернули увагу на Очаків. Незважаючи на протести купців, сюди з Херсона були перенесені карантин та митниця, доведені до зразкового стану інженером Матіасом. До того ж Очаків обрали для повітового центру. У 1792 р. адмірал Н.С.Мордвінов та губернатор В.В.Каховський запропонували перетворити селище на торговий порт Чорного моря, для чого була складена смета.
Мордвінов Н.С та Каховський В.В.
Незважаючи на підтримку Державної Ради, 7 червня 1793 р. вийшов указ про проведення додаткового обстеження. Унаслідок цього проект Очакова не був схвалений через відсутність надійної глибоководної бухти. І хоч торговельні обіги міста у 1794 р. були значними, з розвитком Одеси вони різко знизилися.
План м. Очакова 1794 р.
Креслення 1793-1794 рр. зафіксувало в загальних рисах планування Очакова. Для карантину використовувалися існуючі споруди у фортеці та поблизу неї. Колишній одноповерховий дім паші надбудували другим дерев’яним поверхом. Для складських цілей використано будівлі на нижньому терасі, південно-східніше фортеці.
У 1795 р. намічено ряд заходів щодо посилення обороноздатності занедбаної Очаківської фортеці. У першу чергу звернули увагу на розташований на мисі так званий Николаївський замок. Протягом кількох років під керівництвом інженера Моккера тут проводилися ремонтно-відновлювальні роботи. Внаслідок цього замок знову став надійно охороняти вхід до лиману. Фортеця й далі залишалася забудованою невеликими одноповерховими будівлями, більшість із яких були зношені.
Тяжкі наслідки для Очакова мали випадки 14 березня 1797 р. ураган, а 3 червня — пожежа, через що майже вся забудова головної вулиці міста згоріла.
На кресленні 1798 р. була показана частина майбутнього регулярного міста. До північно-східного боку від фортеці передбачався невеликий житловий район, спланований за прямокутно-сітчастою системою. Вулиці передбачалися завширшки 10 сажень, квартали довжиною 30 сажень. Передбачалася велика базарна площа. Уздовж морського берега, з обох боків від площі, розташовувалися вузькі квартали для торгових рядків, що продовжувалися за межі ринку й ставали головною функціональною ось міста.
План м.Очакова 1798 р.
На цьому ж кресленні зображалася забудова Очакова, залишена, як і раніше, неупорядкована. Нові квартали, очевидно, призначалися для поселення мешканців, постраждалих від пожежі. Однак ніяких практичних заходів щодо їх освоєння не проводилося, про що свідчать креслення 1799 р. фортеця не ремонтувалася. Форштадт залишався
«З цих 80 житлових та 30 порожніх будинків, вони всі дерев'яні, мають вигляд хиж, а деякі з них ще турецького будівництва, причому з однією мечеттю, яка освячує нашу церкву… Фонтани, якими Очаків багатий, все ще зруйновані до основ і засипані, і тепер один лише простий колодязь задовольняє мешканців водою. Тут затверджено ратушу, яка управляє цим форштадтом, військових в ньому людей зовсім не знаходиться, і Очаків нині є мирна і найменш важлива слобода».
Сумароков П.І. Подорож по Криму та Бессарабії.
При проектуванні Очакова обов'язково враховували берегові лінії Чорного моря та Дніпровського лиману. Водним акваторіям надавалося немале значення і в естетичному аспекті. Виходи вулиць до берегів моря або лиману мали не лише функціональний сенс, тим більше що місто розташовувалося на піднесеному плато, яке закінчувалося на березі крутим обривом, через що доступ до води або берегової смуги був ускладненим. Саме орієнтацією вулиць на безмежні водні простори чи на лиман із його зеленими долинами розраховувалося досягти виразних естетичних ефектів.
Сергій Кузнєць
Газета «Очаківський тиждень»
№63 грудня 2015 р.
Використано:
Тимофеєнко В.І. «Міста Північного Причорномор'я у другій половині XVIII століття»
