Підсумки літнього сезону 2014 року для Чорноморського узбережжя. Знайшли чи втратили?
Українські чорноморські курорти не отримали особливої вигоди від анексії Криму. За підсумками літнього сезону українські курорти втратили, за різними оцінками та в різних регіонах, 10–50% туристів. Від повного провалу рятувалися гарними знижками та фестивалями.
З початком літнього сезону українські материкові курорти були сповнені надій. Крим, як туристичний регіон, відійшов, а значить туристи, за логікою речей, повинні були відправитися на відпочинок у Херсонську, Миколаївську або Одеську область. Працівники південних курортів розраховували мінімум на половину туристів, які до 2014 р. стабільно відпочивали в Криму, а це, ні багато ні мало, близько 3 млн людей (у 2013 році в Криму відпочили 5,89 млн. туристів), повідомляють Економічні Вісті.
«Хоча ми шкодували через втрату Криму, у глибині душі надіялися, що ось воно — наше щастя. Тепер туристи точно потечуть до Одеси потоком»,— згадує власниця одеського туристичного агентства Олена. Але 2 травня, за її словами, усе змінилося: на вулицях міста відбулися сутички, загинули люди. Після цього, приблизно до середини червня, туристів не було взагалі.
«У травні-червні кількість туристів в Одесі значно зменшилася, що позначилося й на надходженнях туристичного збору. Зокрема, за другий квартал 2014 р. до бюджету надійшло 186,9 тис. грн, тоді як за такий же період минулого року — 455,1 тис. грн.» — повідомила Тетяна Маркова, директор департаменту культури та туризму Одеської міської ради.
«Туристи почали бронювати номери в готелях та базах відпочинку на липень-серпень лише приблизно з 15 червня. Окрім українців, приїжджали також туристи з Росії та Білорусі, але їх, звичайно, було значно менше, ніж у попередньому сезоні», — підтвердила слова колеги Інна Беженар, начальниця відділу організації туризму та рекреації управління культури та туризму, національностей та релігій Одеської ОДА.
В підсумку, на початку липня заповнюваність на деяких курортах області, зокрема Затоки, досягла 65-70%, тоді як у червні вона ледве дотягувала до 30%. Залучити туристів до регіону допомогли не лише серйозні знижки (від 15 до 70%), які цьогоріч пропонувало більшості, але й ряд маркетингових програм, запроваджених місцевою владою.
«Щоб змінити ситуацію та показати, що до нашого міста можуть приїжджати туристи, 28-30 червня був організований фестиваль «Хочу в Одесу», завдяки якому рівень заповнюваності в міні-готелях, апарт-готелях та хостелах в липні-серпні збільшився у два рази. Крім того, протягом усього літа в Одесі організовувалися різноманітні мастер-класи, фестивалі, концерти, виставки та інше. Це дало свій позитивний результат: в Одесі спостерігається значний ріст кількості гостей з таких міст, як Дніпропетровськ, Запоріжжя та Харків, що не є типовим для нашого міста»,— розповіла про успіхи Тетяна Маркова.
Практично минулорічної завантаженості досягли й курорти Херсонської області. Завдяки лояльним цінам (у червні, наприклад, у Залізному Порті можна було відпочити за 60 грн на добу в тризірковому готелі в номері з телевізором та кондиціонером, плюс ще 100 грн обходилося трьохразове харчування), а також активній маркетинговій політиці сюди ринули сім’ї з дітьми, а також молодь, яка шукає розваги.
«Наш найпопулярніший курорт Залізний Порт сьогодні знаходиться в «стопі», тобто заповнюваність баз та пансьйонатів — 100%. Це ж стосується дитячих таборів», — розповідала на початку липня Тетяна Волинець, президент Туристичної асоціації Півдня України.
За попередніми прогнозами туристичної спільноти, за підсумками сезону область втратить всього 10% від туристичного потоку 2013 р., тобто трохи більше 250 тис. Єдине виключення — Арабатська стрілка. Там, за словами операторів, сезон програв на 50%. Трохи поступила своїм сусідам Миколаївська область. Незважаючи на безліч рекламних заходів, середня заповнюваність готелів на курортах області (Коблево, Рибаковка, Очаків тощо) у цьому сезоні не перевищила 50%.
Головною причиною невдалого сезону в регіоні місцеві представники туристичного бізнесу називають значне скорочення відвідувачів із Білорусі та Молдови. Нагадаємо, остання у «молдовській» зоні Коблево належать багато баз та пансіонатів.
Активна альтернатива
У той же час, попри зменшення відвідувачів на курортах, Миколаївська область зробила справжній прорив у сфері активного туризму. Мигейські пороги на Південному Бузі, Південно-Український каньйон, скельні породи природних пам’яток «Турецький стіл», Компанійська та Протичанська скала та ін., яким, згідно з вченими, близько 3 млрд років, приваблюють до цих країв усе більше любителів екстремального відпочинку.
За словами Владислава Артамонова, директора Національного природного парку «Бугський Гард», якщо в 2013 р. у парк приїхало близько 25 тис. туристів, то в цьому році — на 1 тис. більше. І це лише «заїзджі» туристи. Якщо ж порахувати і місцевих прихильників активного відпочинку (зі Миколаївської та Одеської областей), то кількість відпочиваючих у околицях Мігей збільшиться до 150 тис.
«Рафтинг на Південному Бузі в Миколаївській області не припиняється цілорічно. І не лише річка притягує туристів до нашої області. Багато хто поєднує рафтинг із скелелазінням у Південнобузькому каньйоні, екскурсіями по «Бугському Гарду», музею ракетних військ у Первомайську. Нещодавно до нас також приїжджають туристи з Польщі, Західної Європи, Америки та навіть Африки. Очевидно, що їх привозять українські друзі. Але все одно приємно. Крім того, цього року ми організовували благодійні сплави для людей із східної України, школярів», — розповів «і» Владислав Войтенко, інструктор з рафтингу (м. Первомайськ, Миколаївська обл.).
Активно сплавлялися туристи й по Південному Бузі у Вінницькій області. За словами Олександра Агапова, власника компанії Екстрімlife, рафтинг-тури клієнти компанії бронювали за кілька тижнів. Зокрема бажаючих сплавитися по річці було багато, як у вихідні, так і в будні. «До нас їдуть туристи як з Києва, так і з інших міст України. Приїжджають навіть з-за кордону. Хтось віддає перевагу одноденному сплаву, хтось — триденному. Молоді люди обирають рафтинг, плюс активні розваги: навісні переправи, подолання боліт, стрілянина та інше, люди старші — одноденний сплав та екскурсії по околицях пам’яток», — розповів Агапов.
По долинах і по висотах
Іменно активний туризм привертав туристів у літо також у західну Україну, а саме в Карпати. «Ми ніколи не бачили у Львові, зокрема на площі Ринок, стільки приїжджих, — розповіла Оксана Погорилько, заступниця директора департаменту міжнародного співробітництва та туризму Львівської обласної адміністрації. — У цьому році туроперaтори не справлялися з потоком. Не вистачало екскурсійних гідів по Львівщині, бо було дуже багато груп».
Люди надавали перевагу як просто відпочинку в садах, так і походним екскурсіям по горах та місцевим пам’яткам. Деякі сплавлялися по гірських річках.
Дещо гірше почували себе в цьому плані карпатські санаторії. Ще на початку літа багато з них пустували, оскільки втратили головних клієнтів — росіян та білорусів. Але вже до кінця літнього сезону ситуація змінилася. «Я розмовляла з керівниками наших курортів із Моршина, Трускавця, Східниці. У Східниці у вихідні дні місць не було, Моршин був заповнений на 98–99%. У минулому році ми такого не бачили», — відзначила Погорилько.
Радують показники по відпочиваючих у санаторіях і в вересні. «У санаторіях Трускавця в вересні місць практично не було. Відпочивало дуже багато поляків», — розповів Юрій Самойлов, головний редактор журналу «Український туризм». За його словами, збільшення кількості туристів — пряма заслуга міської влади. Протягом усього літа чиновники їздили з рекламою туристичного потенціалу свого регіону до Польщі.
Ставка на рекламу
Учасники туристичного ринку все більше усвідомлюють, що саме грамотна маркетингова політика здатна привернути в туристичні регіони України туристів. Вона також здатна змусити подорожувати країною серед українців. «Спочатку потрібно розвинути внутрішній туризм, а потім уже думати про залучення зовнішніх туристів», — каже Галина Ротова, директор туристичної фірми «Роял-Вояж».
«Щоб покращити ситуацію в туристичній галузі України, ми повинні поширювати інформацію про нашу країну в країнах Європи, Південної Америки та інших країнах світу. Ми повинні говорити, що в Україні все спокійно. Потрібно організовувати та проводити інформаційні події — фестивалі, змагання тощо. І тоді туристи до нас поїдуть»,— підсумовує Олександр Новиковський, президент Асоціації лідерів турбізнесу України.
Правда, за словами деяких операторів, щоб повернути туристів в Україну у попередньому обсязі знадобиться як мінімум три роки. Проте це означає, що є час для підготовки.
Олена Коробчук, Економічні Вісті
