Російсько-українська проблема миколаївських дітей
«Місто Харків дуже загадкове місто. Там завжди ллються фонтани, є фонтан біля річки, є фонтан, який співає» — так миколаївський хлопчик Максим Соколов розпочав твір про те, де побував під час осінніх канікул.
Зараз він навчається у четвертому класі однієї з шкіл міста. Мати Максима, Тетяна, згадує, що коли дитина пішла до школи, то розумів далеко не все, що казала вчителька, адже уроки вона вела українською, а батьки, родичі та друзі хлопчика спілкуються російською. Але незабаром незрозумілі «пензлики», «олівці» та «веселки» виявилися вивченими, і мовні перешкоди, як подумали тоді Соколові, залишилися позаду. Виявилося, що помилилися…
- Коли я побачила, як пише мій син, була шокована, — зізнається Тетяна. — Я сподівалася, що він писатиме українською, як у школі, а він почав змішувати дві мови, адже думає російською. В результаті виходять жахливі тексти на «суржику».
Тоді подружжя вирішило самостійно навчати дитину основам російської мови, але незабаром опинилися перед дилемою: чи то грамотна російська, чи, як раніше, гарні оцінки з української у четвертому, останньому перед вступом до гімназії класі. Такі домашні факультативи були перенесені ще на один рік, а поки хлопець продовжує «радувати» рідних фразами на кшталт «Папа, у тебе такий гарний зор!»
Задавала запитання своїй бабусі Ірині Вікторівні та миколаївській дівчинці Ксенії Бондарчук, коли попросила: «Дай мені аркуш паперу!»
- Спочатку я розгубилася, але це не дивно, адже коли Ксенія вперше повернулася зі школи, вона сказала: «Бабусю, там я нічого не розумію!», — сміючись, зауважила Ірина Вікторівна.
Кожне незнайоме українське слово для онуки-першокласниці бабуся перекладає, а іноді, для наочності, малює. Коли роблять завдання, розмовляють тільки українською — так радить вчителька. А взагалі, зізнається жінка, важко для шестирічної дитини з такими метаморфозами справитися.
Ці слова потрапили чиновникам у вуха: минуло п’ять місяців, як депутати Миколаївської міської ради, слідом за колегами з інших обласних центрів, ухвалили рішення надати російській мові статус регіональної в місті Миколаєві.
Що змінилося за цей час у наших школах і чи було це важливо для простих мешканців прийняття Верховною Радою Закону «Про основи державної мовної політики»? — про це ми запитали директорів двох місцевих гімназій.
Керівник першої української гімназії імені Н. Аркаса Сергій Васильович Бережний вважає закон незрозумілим та зайвим.
- Він не на користь українській мові. Я вважаю його політичним замовленням, — поділився думками С. Бережний.
За його словами, у гімназії немає проблем ні з вивченням української, ні з вивченням російської мов: з 5-го по 9-й класи діють факультативи з російської, і директор особисто проводить бесіди з батьками, настійно рекомендуючи віддавати дітей на додаткові уроки.
- У нашому закладі обов'язково вивчається англійська, друга іноземна — німецька або французька мова. З 8-го класу чотири класи вивчають поглиблено російську. У закладі приділяють велику увагу мовам: чим більше мов буде знати дитина, тим більш розвиненою вона буде. Тому для нас такі закони не потрібні, — заявив Сергій Бережний.
У окремих моментах солідарний з ним і директор Миколаївської гімназії №2 Володимир Олександрович Федоренко:
- Розмовляти на будь-якій мові. Так у нас ніхто цього не забороняв! У мене є товариш — кандидат філологічних наук, у 1992 році він писав дисертацію на тему «Мовна ситуація на півдні України». Висновок, який він зробив, — у Миколаївській області лише Миколаїв, Первомайськ і Очаків говорять російською, решта — українською. Він тоді підкреслив важливість створення україномовного товариства. А зараз подивіться, чим усе обернулося!
Володимир Федоренко вважає проблему використання російської мови в Україні надуманою і піднятою владою виключно для роз'єднання країни на кілька ворожих таборів.
- Якщо ще нещодавно насильницьке впровадження української мови, то зараз те саме відбувається з російською. Ситуація нічим не краща, — констатував директор.
Володимир Федоренко не дуже вірить у реальну силу прийнятого закону. Оскільки фінансових коштів на передбачені заходи не вистачить, то, за його словами, закон так і залишиться на папері. Зокрема, він назвав передчасним питання про зміни, які торкнуться миколаївських школярів.
- Поки Міністерство освіти не надасть навчальні плани, які передбачають вивчення російської мови обов'язково, говорити про щось рано, — сказав він.
Зазначимо, що зараз у гімназії №2 для учнів 5-го класу та старше діють платні факультативи з російської мови. Правда, відвідують їх лише п'ятикласники, і то до Нового року, а потім, усвідомивши, що уроки — не обов'язкові, припиняють навчання.
Миколаївські батьки у боротьбі за російську освіту штурмом не беруть.
На відміну від Києва, де, як раніше заявляв міністр освіти Дмитро Табачник, існує «колосальна» проблема браку російськомовних класів, у Миколаєві з цим усе спокійно. Принаймні, як повідомила начальниця управління освіти Миколаївської міської ради Анна Деркач, «навчальні заклади в основному забезпечують потреби російськомовного населення міста, звернення батьків з цього питання не надходили».
З 68 миколаївських шкіл 12 — з російською мовою навчання і одна двомовна. Усього російською мовою в Миколаєві навчається понад 6,5 тисяч дітей. Крім того, навчальними робочими планами передбачена можливість вивчення російської мови з 1-го та 5-го класів в україномовних школах та класах, яким скористалися 1366 учнів. Факультативно російську мову вивчає майже 2 тисячі миколаївських школярів.
Усі учні російськомовних шкіл, за словами Анни Деркач, повністю забезпечені підручниками, а школи укомплектовані вчителями російської мови та літератури.
Начальниця управління освіти також підкреслила, що останнім часом простежується тенденція обирати батьками школу, яка, незалежно від мови навчання, формує міцні знання кількох мов одночасно: російської, української та двох іноземних. Також вона відзначила, що випускники шкіл мають право обирати мову для проходження зовнішнього незалежного оцювання.
Що стосується нововведень, які будуть введені в миколаївських навчальних закладах у зв'язку з набранням чинності Закону про регіональні мови, Анна Деркач зазначила: «Миколаївській міській раді подано пропозиції щодо розробки заходів, спрямованих на підтримку розвитку регіональної (російської) мови в школах міста».
Що це за заходи і коли міська рада планує їх розглянути, залишилося невідомим. Поки владні структури розбираються, як реалізувати прийнятий ними закон, миколаївські діти написали твори уже про різдвяні канікули:
«У Херсоні все гарне, не те, що в Миколаєві. Але головних дві недостачі — там п’ять магазинів з іграшками і там не ходять маршрутки! А так місто гарне. Там є набережна, є парки, найдовший парк Суворова та найцікавіший парк Леніна».
