Старий танцмайданчик

15 трав. 2013 р.
views
Переклад не завершено

Я пам'ятаю танцмайданчик у парку,
Звук електричних гітар,
Дівчат у літніх, яскравих сукнях,
Хлопців гуртками, дим сигарет.
Я пам'ятаю чергу біля каси
І круглий танцмайданчик
Хто рідко там був, хто часто,
Хто глядач був, а хто танцюрист.
І як акорди хвилювали,
І пісня за душу брала,
Як у ритмі вальсу танцювали,
Так, що голова паморочилася!
І ось зараз, прогулюючись у парку,
Я бачу старенький паркан
Він, як і раніше, охороняє
Давно порожній танцпол.

Лариса Соловей

Танцмайданчик у сквері, улюблене місце вечірнього дозвілля молоді 70‑х—80‑х років, зараз зруйнований. Також сквер у районі танцмайданчика занедбаний. А колись тут кипіла життя.

Очаків. ВІА

ВІА «Гілея», склад 1981 р. «Клітка»
Володимир Сафронов, Олександр Подопригора, Іван Чеховський, Віталій Чихачев, Ігор Шевченко, Ігор Корчак

Стара танцмайданчик. Він був свідком численних зустрічей, розлук, конфліктів і, звичайно, романів.  Для багатьох спогади про нього — квиток у молодість. Перші походи на танцмайданчик, перші знайомства з дівчатами, сутички із-за них у парку… Спочатку — «звикнути, оглянутися», привітатись із знайомими, придивитися…  Такий лінений початковий ритуал танцмайданчика. Перерва.

Популярне слово — контрамарка і незмінна баба Ніна на вході. Погранконтроль відпочиває. Але ось — друге відділення програми: «Три акорди», а далі — «Скажи навіщо і за скільки», «Сонячний зайчик», «У ріку дивляться хмари», «Кілечко з бірюзою», «Люди зустрічаються». Обов'язково кілька мелодій іноземного репертуару. А чого тільки коштувала версія пісні «Сувенір» Деміса Русоса з російським текстом.

Справедливості заради варто сказати, що багато пісень ми чули вперше саме в виконанні наших хлопців. І в їх виконанні вони були значно приємніші й знайоміші, ніж оригінали. Ці пісні вони з'єднують, зближують вас з нею, і все навколо стає якось ближчим, вони також приймають ці пісні. І яка різниця, чи тексти їх написані кимось із хлопців-музикантів на мелодію якихось закордонних груп, позичені вони з репертуару ВІА. Ні. Це — наші пісні, пісні нашого життя, нашої юності…

Кузнєць Ж.Е.

На жаль, зараз від танцмайданчика залишилися лише самотньо порожні бетонні плити та цегляний остов сцени.  

Email скопійовано!