Ольвія
Археологічний заповідник «Ольвія» та острів Березань — унікальні скарби Очаківщини
Очаківщина — це не лише мальовничі береги Чорного моря, а й місце, де оживає антична історія. Тут, серед степів і лиманів, розташовані два безцінні археологічні осередки — археологічний заповідник «Ольвія» та острів Березань. Вони зберігають сліди давніх цивілізацій, що існували за понад дві тисячі років до нашого часу, і сьогодні приваблюють дослідників та туристів з усього світу.
Ольвія — місто, що жило понад тисячу років
Антична Ольвія (з грецької — «щаслива»), заснована вихідцями з Мілета у VII столітті до н.е., була одним із найбільших торгових і культурних центрів Північного Причорномор’я. Її мешканці підтримували зв’язки з грецьким світом, скіфами та римлянами, розвивали ремесла, торгівлю та мистецтво. Звідси вивозили зерно, рибу, мед, хутра, а в обмін отримували вина, кераміку, прикраси, твори мистецтва.
Сьогодні на місці давнього міста, біля села Парутине, працює археологічний заповідник, який простягається на площі понад 300 гектарів. Тут можна побачити залишки вулиць і будівель, оборонних мурів, святилищ та некрополя. Під час розкопок археологи знаходять кераміку, монети, статуетки, які дають змогу уявити побут і духовне життя ольвіополітів. Територія заповідника облаштована екскурсійними маршрутами та оглядовими майданчиками з чудовим видом на Бузький лиман.
Існує легенда про прокляття золота: розповідають, що скарби Ольвії, закопані під час навали варварів, охороняє дух давньогрецького жерця. Той, хто намагався знайти їх із корисливих мотивів, нібито зникав безвісти.
Острів Березань — свідок найдавнішої грецької колонії
У кількох кілометрах від Очакова, серед морських хвиль, лежить острів Березань. Він став першою грецькою колонією на північному узбережжі Чорного моря, заснованою ще у VII столітті до н.е. Тут починалася історія освоєння регіону еллінами, і звідси розпочався шлях до створення Ольвії.
Археологічні дослідження острова відкрили фундаменти давніх споруд, амфори, прикраси й знаряддя праці.
Березань оповита легендами: подейкують, що саме тут зупинявся легендарний герой Ахілл під час свого міфічного плавання. А пізніше, давньогрецькі моряки приносили йому жертви, вважаючи покровителем моряків та воїнів.
За іншою легендою, на острові мешкали юнак і дівчина, чиє кохання було сильнішим за війну, але трагічно обірвалося під час облоги. Кажуть, у штормову ніч можна почути сумні голоси з хвиль.
Острів має також середньовічну сторінку історії: у ХІІІ–ХІV століттях тут діяла фортеця, що контролювала морські шляхи та захищала від нападів кочівників. Сьогодні Березань — це мальовничий куточок дикої природи, куди можна дістатися лише човном.
Раніше острів Березань був з'єднаний із материком, але згодом вузьку смужку суші розмило водою.
За час свого існування острів мав кілька назв:
Стародавні греки називали острів Борисфен, на честь річки Борисфен (сучасний Дніпро).
У середньовіччі острів був відомий як Дольський, що походить від слова «дол» (низина).
За часів Візантійської імперії острів називався островом святого Еферія (або Айферія).
Коли острів перебував під контролем Кримського ханства, він був відомий як Озібек, що може бути пов'язане з ім'ям правителя чи місцевою назвою.
Острів лейтенанта Шмідта на честь лейтенанта Петра Шмідта, розстріляного тут після повстання на кораблі «Очаків».
Сучасна назва Березань має кілька версій походження: за однією з них вона походить від іранського слова «березант» (високий), за іншою — від назви річки Бірюзень (вовча річка).
Сучасний стан: спадщина під загрозою
До повномасштабної війни заповідник «Ольвія» та острів Березань були відкритими для відвідувачів і досліджень, сюди приїжджали наукові експедиції та туристи з усього світу. Проте бойові дії на Півдні України створили серйозні загрози для цих пам’яток:
територія заповідника зазнала обстрілів, пошкоджено інфраструктуру та частину археологічних розкопів;
доступ до острова Березань обмежений через військові ризики;
міжнародні організації вже висловлюють стурбованість і планують програми збереження культурної спадщини.
Попри війну, фахівці заповідника продовжують облік та охорону цінностей, працюють над цифровою фіксацією артефактів і створюють проєкти майбутньої реставрації.
Ольвія та Березань — не лише археологічні об’єкти, а символи тисячолітнього культурного зв’язку України з європейською цивілізацією. Збереження цих пам’яток — це збереження коренів нашої історії та доказ того, що навіть у часи війни культура залишається незламною.
