Острів Смолений
Ягорлицькі й Тендровські затоки відрізняються величезною кількістю дрібних островів: Сибірські, Тотіївські, Бабин, Кінські, Довгий, Єгипетський, Орлів, Круглий, Смолений. Значення цих островів для гніздування колоніальних птахів важко переоцінити. Багаті рибою, фіто- та зообентосом води заповідних заток стали справжнім раєм для морських птахів.
Смолений — острів наносного походження та ледь піднімається над рівнем заливу. Більшість острова покрита мережею замкнених та сильно замулених солоних озер, висихаючих у жаркі місяці. Під час весняних штормів острів часто на 90 % заливається водами заливу. Тому рослинність переважно галофітна (солянки, їжовники, полині, безсмертники, тамариск та ін.), лише на підвищеннях острова ростуть сорняки (лебеда, щавель, подмаренник, крес пронзенолистний). Північно-західна кінцева частина Смоленого переходить у вузьку піщано-ракушечникову косу, яка, загинаючись на південь-схід, майже відсікає від заливу мілководну лагуну. Широка смуга очерету опоясує острів.
Назва острова Смолений асоціюється з вогнем. Кажуть, що до цього берега часто під час Путіна причалювали рибальські шаланди: тут можна було відпочити, полагодити снасті, засмолити човен, що тече, зварити уху. Багаточисельні багаття на білому піску надавали острову опалений вигляд. Деякі стверджують, що своїм назвою острів завдячує чорним бакланам, які часто сідають на нього й надають берегу сизо-пепельний відтінок.
Смолений, разом із острівом Орлів, називають жемчужиною Чорноморського заповідника. Малі за площею, вони надзвичайно цікаві своєю роллю: це місця масового гнздування птахів, зокрема чайок. За сприятливі роки на цих островах, як стверджують вчені, лише чорноголових чайок гніздиться до 200 тисяч пар. А скільки морських голубків, крачок, куликів, качок! На квадратному метрі іноді знаходять 4–5 гнізд.
З квітня по червень на острові Смолений розгортаються своєрідні "пташині базари".
«Коли баркас причалив до острова, й юні екскурсійники висипали на берег, над їхніми головами піднялася ціла хмара, біла, криклива! Сонця не було видно через птахів, що літали й кричали увесь час, доки діти перебували на острові. Крім чаек були й утки-крахалі, й сіра качка, й галагази, й морські голубки... Ідеш, а на землі ніде поставити ногу: гнізда, яйця, голенькі пташенята копошаться у траві, одні вже пухом вкриті, а інші лише вилуплюються, пробиваючись дзьобиками в цей світ, щоб у свій час знятися й полетіти, подивитися — який він?»
Олес Гончар, роман «Тронка»
С. Кузнець,
державний інспектор з охорони
навколишнього середовища Чорного моря
Використано матеріали Інтернету
