ООМУРКК - вершина слави

У 1930 р. були націоналізовані всі приватні рибні підприємства Очакова. На їх базі було організовано Очаківський дільничний промисел рибтресту, який займався закупівлею, перепродажем та збутом рибної продукції. Сировина надходила від рибальських колгоспів.

1 травня 1932 року над нашим містом вперше пролунав заводський гудеr - у дію вступив Очаківський консервний завод, побудований за планом першої п’ятирічки. У довоєнний період підприємство працювало сезонно: з березня по жовтень на місцевій сировині та постійно нарощувало потужності.

Якщо у 1932 р. завод виготовив 900 тис. умовних банок консервів, то у 1935 р. — 1 732 тисяч.

У серпні 1936 р. найкраща стаханівка підприємства Ульяна Арсентіївна Фокіна була удостоєна ордена «Знак пошани».

У воєнний період завод був евакуйований до Нижнеангарська на Байкал.

Після звільнення міста 30 березня 1944 р. уже 4 квітня Очаківським рибопунктом були прийняті перші центнери риби. Вся вироблена продукція була відправлена на фронт. 11 квітня 1944 р. був сформований штат управління рибозаводу, а 12 червня увійшла в експлуатацію перша черга комбінату.

У марті 1953 р. завод дав першу продукцію знову збудований консервний завод. Потужність його була невеликою — 8 тис. умовних банок на добу. У тому ж році здано в експлуатацію холодильник на 300 тонн замороженої риби. Постановою Ради Міністрів СРСР у січні 1955 р. Очаківський рибозавод, консервний та Миколаївський рибозаводи були об’єднані в Очаківський рибоконсервний комбінат. До його складу увійшли самостійні господарсько-розрахункові одиниці Очаківська та Жовтнева МРС, шість рибопереробних цехів з 37 рибопунктами, консервний цех з обслуговуючими відділеннями та ділянками. Продуктивність консервного цеху на той час зросла до 12 тис. умовних банок на добу.

У 1955 р. комбінат мав потужний прийомо-транспортний флот — по одному ТХС і ПТС, двома морськими буксирами, 4 дрифтери, 8 буксирних катерів, сейнерів, мотоботів, барж, 19 дрібних вітрильних і гребних судів.

У першій половині 60-х років реконструйовано консервний цех, введено в експлуатацію цех з виробництва жерстяно-баночних консервів, механізовано процеси розвантаження, засолювання та панірування риби.

У 1965 р. випуск копчених виробів був доведений до 20 центнерів на добу.

У 1963 р. за високі показники відзначені нагородами:

- орденом Трудового Червоного Прапора директор комбінату Олексій Давидович Бичко та закатниця консервного цеху Катерина Олексіївна Чубенко;

- медаллю «За трудову доблесть» обробниця риби Меланія Єфимівна Ткаченко;

- медаллю «За трудове відзнаку» обробниця риби Надія Єфимівна Гончарова.

Перелік нагороджених за всю історію підприємства можна продовжити.

1964 р. На комбінаті розпочато переробку на харчові потреби нового виду сировини — чорноморської мідії.

Одразу був організований цех Гослова, який невдовзі мав п’ять судів типу СЧС, обладнаних механізованими лініями для добування мідій. Комбінат розробляє та освоює нові види продукії – консерви «Мідії натуральні» та «Мідії в олії» та ін.

У 1965-66 рр. 112 тис. умовних банок було відправлено на експорт. У 1966 р. розпочато будівництво першого в країні спеціалізованого заводу з обробки мідій.

У 1971 р. його ввели в експлуатацію.

Міністерство рибного господарства СРСР ставить перед колективом підприємства нові завдання щодо подальшого освоєння та збільшення випуску консервів із мідій, культурного вирощування мідій та устриць. У зв'язку з цим 1 квітня 1971 р. комбінат став називатися Очаківським дослідно-мідийно-устрицевим рибоконсервним комбінатом (ООМУРКК).

70-ті роки минулого століття стали вершиною трудової слави нашого найбільшого промислового підприємства.

С.В. Кузнєць,
за матеріалами брошури
«З маркою «Зроблено в Очакові»».