Стогне зруйнований причал. (о. Березань)
Блиск моря, і скрип причалу,
І катер із гостями з ранку
Все це раптово зникло,
І відразу настала тиша.
Зникли шляхи та стежки,—
Лише хвиля й прибій...
Наче вміло змінюються картинки
Одне замінили іншою.
З повною впевненістю острів Березань можна назвати очаківською пам’яткою. Острів таємниць і загадок. Він привертав і привертає увагу не лише туристів, але й учених — археологів, істориків, геологів, географів. До сьогодні тривають дослідження, пов’язані з колонізацією Північного Причорномор’я, а також вивчаються гідрологічні та геологічні процеси, що відбуваються у цьому районі Причорномор’я.
Острів лежить на береговій мілині, що відходить від мису Аджіяск і західного берега Березанського лиману, за 4,1 км на схід від мису і за 12,8 км на захід від Очакова. Острів дуже маленький, всього 10 га. З півдня на північ він простягається на 850 метрів. Ширина в північній частині — 350 метрів, у південній — 200.
У 1968 році на найвищій точці південної кінцівки острова Березань за проектом молодих архітекторів, випускників Одеського інженерно-будівельного інституту Н. Галакіної та В. Очаковського, студентами цього ж інституту та студентами Миколаївського кораблебудівного інституту було зведено оригінальний монумент П. П. Шмідту та його соратникам. При підході до острова з будь-якого напрямку він виглядає як один величезний, наповнений вітром парус — символ морської стихії, мужності та стійкості моряків. З цього моменту на острів масово тягнулися люди, почалися екскурсії. Для швартування плавзасобів на початку 60-х років зробили дерев’яний міст.
Яхта «Мрія» на східному березі о. Березань. 1966р.
Однак він протримався недовго. Замість нього вирішили затопити на відстані 40 м від берега стару баржу. Від неї зробили підвісний міст із сталевих тросів, щоб вдячні нащадки могли відвідувати пам’ятне місце (підйом наверх одразу став зручнішим).
Ось що писали в путівнику для яхтсменів зовсім недавно:
Місце швартовки - затоплена баржа на південному кінці острова. Яхтам краще швартуватися до кінця баржі. З її правого борта швартуються пасажирські катери з Очакова. Можна за невеликих розмірів яхти ("Круїзер", "Дюфор" тощо) встати зліва борта. Варто врахувати, що до берега глибини різко змінюються, до того ж з лівого борта на відстані 20-25 м лежать підводні камені з глибинами 0,5-1 м.
Стоянку можна використовувати тільки за вітрів з півночі.
Багато відвідувачів обов'язково фотографувалися на мосту або на його фоні.
2000 р. Видна опора з натягнутими тросами підвісного моста
« …Як тільки ви підніметесь на острів, вже за кілька кроків від підвісного мосту побачите згладжені часом сліди Великої Вітчизняної війни: окопи та ходи споруд кругової оборони Березанського гарнізону, воронки від розривів авіабомб та крупнокаліберних артилерійських снарядів, фундакти зруйнованих будівель, ржаві безформні шматки металу та гострі осколки, гільзи, патрони, мідні ґудзики з якорцями…» (Сущинський В.Я. Путівник. - Одеса: Маяк, 1984.)
Підвісний міст від причалу 2003р.
Однак настали «ліхі» часи. Причал ніхто вже не доглядав. У 2004 р. він ще був, а в 2005 вже ні.
То чи штормом знесло, чи зрізали на метал. Інше мабуть більш реальне. Кажуть, що в 2005 р. його повністю знищили з міркувань безпеки, адже прибуваючі на човнах до острова люди намагалися пролізти на нього за залишеними тросами. І ось залишки причалу радіють нашому оку на численних сучасних фотографіях.
Тепер підйом надовго чисельних гостей острова сприймають як підкорення якоїсь гірської вершини.
Сьогодні острів Березань — все ще популярний туристичний об’єкт, місце археологічних розкопок.
Та сьогодні добиратися до нього стає все важче й важче.
С. Кузнєць
Використані матеріали та фото з Інтернету
