Походження Очаківських назв. Мис Сакена.
За давньою Ольвією, на схилі широкої балки, розташовувався хутір графа Г. Г. Кушелева, одного з видатних військово-морських діячів Катерининських часів. Хутір показано на планах 1849 та 1890 рр. і зазначено у лоції. За хутором графа Кушелева відкривається високий крутий мис, який спочатку називався Сарикальським. Назва його у перекладі з тюркської означає "жовта глина", від "Сари" — жовтий та "килли" — глина.
Військова кампанія 1788 року розпочалася героїчним подвигом російської дубель-шлюпки під командуванням капітана другого рангу Христофора Івановича Сакена.
Рейнгольд або по-російськи Христофор Іванович Остен-Сакен походив із давнього курляндського роду. Так само, як і три його брата, Христофор вступив до Морського кадетського корпусу. Закінчивши його у 1772 році, він плавав на кораблях Чорноморського флоту, і у 1787 році був підвищений до капітана другого рангу. Наступного року командувач Чорноморським флотом і портами контр-адмірал Н. С. Мордвінов призначив його командиром дубель-шлюпки № 2 у гребної флотилії принца Нассау-Зігена.
Дубель-шлюпка являла собою невелике вітрильно-гребне судно, яке мало 42 весла, одну щоглу з вітрилом і 15 гармат малого калібру. Екіпаж становив 60–80 осіб. Судно було важким, повільнохідним і мало погану мореходність. Проте в добрих руках досвідченого морського офіцера Сакена воно стало одним із кращих у флотилії, успішно брало участь у всіх бойових операціях і здобуло похвалу самого князя Потьомкіна!
У першій декаді травня 1788 року невеликий загін російських суден у складі дубель-шлюпки № 2 та двох канонерських човнів під командуванням Сакена був направлений до Кінбурна. Їого завданням було підтримання зв'язку командування флотилії із корпусом А. В. Суворова, а також спостереження за входом до лиману, оскільки очікувалося прибуття турецького флоту. Він з'явився на горизонті 18 травня. Суворов викликав Сакена і наказав йому піти до Глибокої Пристані, щоб своєчасно попередити командування Лиманської флотилії про появу турків. Сакен відправив із донесенням дві свої канонерські човни, а сам з дозволу Суворова затримався, щоб визначити склад турецького флоту.
До шостої вечора недалеко від гирла Буга 11 турецьких галер наздогнали наше судно і почали обстрілювати його. Бачачи безнадійність становища, Сакен відправив із носа своєї бакштової шлюпки з листом Суворова до Нассау-Зігена та кормовим прапором своєї дубель-шлюпки, а також наказав передати, що живим він не здамся. Турки усе увагу спрямували на наше судно, і шлюпці вдалося піти під берег.
Підвиг капітана Сакена 1788 р. худ. Родінов. 1982.
Тим часом Сакен продовжував бій. Майстерно маневруючи, він ухилявся від спроб турок завдати тарану або взяти судно на абордаж, а також забезпечував своїм канонірам можливість завдавати потужних ударів по галерам противника. Йому вдалося вивести з ладу три галери, але інші продовжували атакувати. Нарешті, спочатку однією, а далі й другою турецькою галери вдалося зачепитися за дубель-шлюпку, і турки ринулися на абордаж. На палубі зав'язався запеклий бій. Незабаром підійшли ще дві галери. Розуміючи, що справа закінчується, Сакен спустився в крюйт-камеру й підірвав судно. Разом із ним вибухнули на повітрі й чотири галери противника. Хвилі лиману винесли тіло капітана другого рангу Сакена на берег, де він був знайдений. Рейнгольду Сакену було всього тридцять п'ять років.
Лубочний рисунок на честь подвигу капітана Сакена
Цей вибух побачили й матроси зі шлюпки. Вони зняли свої фуражки й перекрестилися, молячись за душу Сакена. Залишені турецькі галери, швидко підібравши плаваючих матросів, яким пощастило вижити, відвезли у бік Очакова, несучи замість вісті про перемогу важке повідомлення про загибель чотирьох галер та їх екіпажів.
Печальна звістка про загибель дубель-шлюпки за кілька годин була доставлена до Глибокої Пристані й доповідена Нассау-Зігену. Увесь російський флот сумував за своїм хоробрим товаришем, але й гордився тим, що справжній російський офіцер ніколи не здається ворогу, жертвуючи собою заради Вітчизни.
На честь цього подвигу ім'ям Сакена був названи лінійний крейсер Чорноморського флоту. Імператриця Катерина II у нагороду за геройський та самовідданий подвиг Сакена вирішила забезпечити майбутнє його родичів і подарувала їм маєток поблизу Мітави.