Через 30 років. Зустріч випускників школи №1 (1972-1982)

�2012 рік готує для нас багато цікавих подій. Ми чекаємо його з нетерпінням і занепокоєнням. Хто чекає футбольного чемпіонату, хто кінця світу, а ми чекаємо зустрічі однокласників!

Минуло 30 років з того часу, як востаннє прозвучав для нас шкільний дзвінок! 

1972-1982 рр. – ціле життя пройшло! Нас розкидало по всьому колишньому Радянському Союзу! Ми жили в іншій державі! Тепер, щоб зустрітися, нам потрібно оформляти візи і просити дозволу на в’їзд. Наші діти живуть по-іншому. У них інші уявлення про життя, інша держава, інші вчителі… 

Ми, незважаючи на все, зустрічаємося і спілкуємося, пам'ятаємо і любимо свою середню школу №1 та Вчителів!! 

Наша школа була ще тоді, коли наші батьки навчалися у ній, і я сподіваюся, буде ще довго радувати нас. У нашій школі навчалися наші діти, а тепер уже й онуки.

Викладачі дивовижні! Традиції та політика школи завжди були для нас непохитними.

На жаль, багато наших однокласників уже немає. Різні причини забрали з життя дорогих нам людей, але пам'ять про них назавжди залишиться у наших серцях. Любима школа, дякуємо тобі за знання, путівку в життя, яку ти нам дала.

Живи й процвітай, довгі роки!