Кінотеатри Очакова
Багато людей пам'ятають, як часто, у свій час, ходили дивитися фільми у кінотеатри. На гарний фільм постійно були великі черги за квитками. У ті часи найпопулярнішими були індійські фільми, фільм про Фантомаса. Також часто ходили на повтори «Ну, погоди!». Квиток тоді коштував 10 копійок, а задоволення — на всі 10 рублів.
Радянський кінотеатр — це було вікно у світ. Лишній квиток запитували навіть за півкілометра. Звичайно, зараз це здається диким, але все-таки таке було. Багатьом подобається особлива атмосфера, яка присутня під час перегляду фільму у темному залі. Сучасна молодь — любителі перегляду фільмів удома на DVD, запевняють, що вдома краще. Але, швидше за все, вони й не знають тієї принади, яку пам'ятають відвідувачі кінотеатрів у СРСР.
Радянська система прокату була дуже добре налагоджена. Для прокату у кінотеатрах підбирали фільми радянського виробництва дуже високої якості. А іноземні фільми дуже якісно та майстерно дублювалися. Такі імпортні фільми вважалися подією районного масштабу. Усі фільми, чи то фантастика, комедія, мелодрама чи індійські фільми, були безшкідними й без чорнухи, яка зараз присутня майже у кожному фільмі.
Ціни, прийняті в радянський час, викликали у сучасної молоді недовірливу посмішку: у кіно можна було піти майже дарма — за вартістю однієї-півтори буханки хліба. У середньому за перегляд фільму людина віддавала 34 копійки.
Найдорожчими були двосерійні індійські фільми — квитки коштували майже рубль! Але зачарований народ грошей не шкодував — у підсумку кінопрокат приносив до бюджету майже стільки ж, скільки й продаж спиртних напоїв.
Прихильники серйозного кіно з старшого покоління згадують, як у своїй молодості, та й у зрілому віці стояли в чергах, щоб потрапити на фільм, який ставав подією.
Потім у нашому житті з'явилися відеомагнітофони, і кіно пішло до квартир: тепер кожен без проблем міг переглянути те, що йому було цікавіше. Кінотеатри спорожніли, а потім взагалі закрилися.
Проте, ймовірно, твердження: «З усіх мистецтв для нас найважливішим є кіно» — не втратило своєї актуальності. Причому саме кіно на великому екрані. Але, схоже, час ажіотажу, пов'язаний із кіно, повернувся до нас.
Чи підемо ми до кінотеатру в Очакові?
Кузнєць С.В.
