Очаків — Нижньоангарськ. 70 років переселення

Липень‑серпень 1941 р. Сталін ухвалив рішення щодо створення нових промислових центрів у глибокому тилу. Постанова № 4сс 03.07.1941 «Про програму випуску артилерійської та стрілецької зброї, план евакуації НКВ та створення нових баз у Поволжжі, на Уралі та в Сибіри». Туди й поїхали підприємства не лише із безпосередньої прик фронтової зони, але й із відносно глибокого тилу.

Партійні та радянські органи Очакова провели значну роботу щодо своєчасної евакуації техніки, промислового обладнання, колгоспного та державного майна. Основне обладнання рибоконсервного заводу було вивезено до Нижньоангарська на Байкалі. Туди ж виїхали з сім’ями 32 спеціалісти підприємства, організувавши на новому місці за короткий строк виробництво консервів.

Евакуація заводу проводилася у короткі терміни: визначення кількості потрібних вагонів, демонтaж та завантаження. Значно складніше було узгодити рух поїздів. Однак і це завдання вирішували практично й вдало. Поїзди іноді рухалися на відстані гальмівного шляху один від одного, а люди просто жили між обладнанням. Заторів на станціях траплялися, але все вирішувалося. Навіть підрив шляхів бомбардувальниками усувався надзвичайно швидко.  

По Байкалу добиралися на льодоколі «Ангара». У серпні 1942 року на пароплаві «Комсомолець» прибуло 300 вербуваних із Поволжя.
1 березня 1942 р., рівно 70 років тому, евакуйований завод увійшов у стрій. Консерви «Дрібна частинка у томатному соусі» та «Омуль у томатному соусі» — це перша продукція Нижньоангарського рибзаводу Очаківського заводу. Північно‑байкальський консервний завод (так він став називатися) діє й на сьогоднішній день (ВАТ «Нижньоангарський рибзавод»).
Найстаріше підприємство селища щороку добуває до 400 тонн риби, переважно омуль, з подальшою її переробкою, обсягом до 10 млн. рублів на рік. Селище Нижньоангарськ — районний центр на самій північній околицi Байкалу, на краю дельти річок Кічера та Верхня Ангара. Населення району — 19,4 тисячі осіб. У селищі діє муніципальний районний історико‑краєзнавчий музей, де повністю представлений також рибзавод. Зібраний матеріал розповідає про становлення та розвиток заводу.

Цю евакуацію промисловості у другій половині 1941 р. та на початку 1942 р. і її «розселення» на сході слід віднести до числа найяскравіших організаційних та людських подвигів Радянського Союзу під час війни.

С.В.Кузнєць за матеріалами Інтернету

P.S. Ураховуючи круглу дату та загалом в історії, було б непогано налагодити контакти між адміністраціями або музеями.