Пам'ятник очаківцям, загиблим у роки Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років

Пам'ятник землякам, загиблим у роки Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр. розташований у парку Скорботного матроса (вул. Луначарського).

На схилах тридцятиметрового земляного насипу розташовані 32 стели з чорного граніту з написами прізвищ 312 земляків, які загинули на фронтах Великої Вітчизняної війни. Перпендикулярно насипу — поперечна стела з написом: «1941. Землякам-очаківцям, загиблим у роки Великої Вітчизняної війни. 1945».

 

З нагоди визволення Очакова та України від німецько-фашистської окупації, на День Перемоги поблизу пам'ятника проводяться мітинги, урочистим маршем  проходять колони військового гарнізону, покладаються  квіти.  

29-30 березня 1944 р.  територію Очаківського району від німецько-фашистської окупації визволяла Херсонська Червона Знаменна орденa Леніна, ордена Суворова другої ступені 295-та стрілецька дивізія, командир Герой Радянського Союзу  полковник Дорофєєв. Також артилеристи полковника Мазовського та підполковника Портного, сапери полковника Фурса і матроси підполковника Неймарк Ю.І.. 30 березня 1944 р. о 20 годин Москва двома артилерійськими залпами з 124 гармат салютувала військам 3-го Українського фронту, взявши Очаків.  За успішні  бойові дії Верховний Головнокомандувач  Сталін І.В. вислав подяку  всім  підрозділам, які брали участь у боях за визволення міста та фортеці  Очаків.

З повідомлення Совінформбюро: «У знаменування досягнутої перемоги представити до присвоєння звання «Очаківський» укріпсектору 1-ого Ніколаївського укріпрайону, перший Ніколаївський укріпрайон нагородити орденом Боевого Червоного Знамени…»

Пам'ятник землякам, загиблим на фронтах Великої Вітчизняної війни, відкритий 19 вересня 1992 р. Автори: Гусєв А.П., Мельник Н.Т.

В честь героїв війни і захисників Очакова названі вулиці Карбишева, Юрасова, Шамборського, Матросова, Ізугеньева.

Карбышев Дмитро Михайлович (1880-1845), генерал-лейтенант інженерних військ, Герой Радянського Союзу. Закінчив Миколаївське військово-інженерне училище у Санкт-Петербурзі, Військову інженерну академію, Військову академію Генштабу. У 1921-1936 роках — начальник інженерів Українського військового округу. У цей період займався зокрема проектуванням та будівництвом фортифікаційних споруд фортеці Очаків, створенням двох авіабаз, військового порту, батарей, казематів і складів, ДОТів та ДЗОТів, шпиталю, укріплень на островах Первомайський та Березань, неодноразово бував у місті. Загинув у концтаборі Маутгаузен (Австрія).

Шамборський Леонард Францевич (1914-1941), лейтенант, захисник Очакова. Закінчив Ленінградське військово-морське училище ім. Фрунзе. З 1938 р. — начальник штабу дивізіону торпедних катерів 2-ї БТК. Був серед перших експериментаторів управління торпедними катерами з літака. Загинув 11 серпня на акваторії лиману під час ворожої бомбардування торпедних катерів під час виконання бойового завдання.

Юрасов Микола Олександрович (1915-1941), лейтенант, захисник Очакова. Закінчив артилерійське училище в Севастополі. Служив заступником командира батареї СБ-15, яка до останнього снаряда захищала фортецю. 20 серпня особовий склад батареї перебазувався на острів Первомайський. Загинув від мінометного вогню по острову, похований у братській могилі.

Крикун Галина Федорівна,

краєзнавець, проектний мешканець Очакова

Фото: Дмитра Беріна