Якорі нашого Очакова
Загострені - заточені салагами
Перед відходом у дальні моря,
Під парусами гордими і прапорами
Соромно притулилися якорі.
Їм не аплодують із дальньої пристані,
Захоплення фанфар і палаючий салют…
Не знаю, чому, але з давніх-давен
Про якорі й пісні не співають.
Таке їх морське життя,
Що ні пером, ні в казках розповісти:
У капітанів є флотська манера:
Хоч що — звичні якоря… кидати.
А втім без якорів, чесно кажучи,
Ні пройти поле, ні прожити життя.
Завжди потрібні — і для прибульця, і для місцевого —
Хай буде тонка, але зв'язуюча нитка.
Здавна моряки вверяли долю корабля цьому предмету. Оригінальний пристрій у страшну хвилину став останнім засобом порятунку. У наш час вони (якорі) знайшли широке застосування.
На гербі нашого міста якоря відсутні, але це не применшує приналежності Очакова до моря й флоту. Якір - символ надії, твердині, слави й гордості нашого міста. І не випадково те, що якорі можна зустріти по всьому Очакову: на пам'ятниках, одязі, емблемах, архітектурних прикрасах і просто на вулицях. Можливо, зараз вони переважно є прикрасою, але кожен з них має свою історію, яку з часом варто дослідити та розповісти очаківцям. Фотографії якорів — це привід пройтися вулицями Очакова, щоб проникнутися морським духом, який, здається, ніколи не вивітриться з нашого міста.
Почнемо, мабуть, з головного якоря нашого міста — найвідомішого й найважливішого для історії Очакова. Таковым, мабуть, можна вважати якорі біля пам'ятника А.В.Суворову. Фотографій на тлі нього можна знайти тисячами у очаківців та гостей міста.
Якір все ж є атрибутом корабля. Тож його можна зустріти й серед військових. Один такий розташований на КПП БТК
Інший на самій території БТК біля стели Героїв Радянського Союзу
Якір біля пам'ятника Водолазу на території військового порту
Є якорі й у курортно-оздоровчих закладах міста. Один із них на території ОСКУ «Очаків»
Кажуть, його підняли із дна пляжу навпроти «Пілігріма» на початку 70-х і встановили біля старого адмінбудинку (зараз Дом побуту ОСКУ)
А ось ще одна знахідка - якорь, піднятий із глибин, на причалі портпункту «Очаків» (70-ті роки)
Цей якорь трохи пізніше передали до Очаківського військово-історичного музею ім. А.В.Суворова. Фото 70-х із газети «ЧЗ»
Водні глибини нашого краю неодноразово приносили нам у вигляді дарів якоря, різних конструкцій. Ось один такий приклад:
"Старинний якорь попав у один із ковшей-черпаків земснаряду "Дунай" під час робіт на Бугско-Днепровско-лиманском канале. Виконаний методом ковки якорь важить приблизно 300 кг. Державне підприємство Дельта-локман, яке фінансує занурення каналу має намір доставити якорь у Миколаїв як новорічний подарунок Музею суднобудування й флоту. За думкою місцевих знатоків якорів, знахідці приблизно 150 років. Форма знахідки дозволяє вважати, що вона відноситься до типу якорів Портер та Тройман. Широке розповсюдження ця конструкція отримала посередині 19 століття. Цінна знахідка — прекрасно доповнить колекцію якорів миколаївського музею."
Вечірній Миколаїв № 156 від 21.12.1999 р. А. Кузнєцов. "Новорічний подарунок"
Найбільш «секретний» якір Очакова знаходиться на приватній території по вулиці Першотравневій, біля входу в Очаківську центральну районну лікарню.
Ось кілька якорів за межами міста. Якір біля пам'ятника на березі НМТП на Кінбурнській косі
Пам'ятник на о. Тендра також має якоря – причому одразу три: один входить до основної композиції пам'ятника, а два розташовані біля підніжжя
Є й такий якорь на о. Тендра
Якір на території Очаківського райвоєнкомату – один із більш «свіжіших» за часом встановлення
Якір біля адмінбудинку ТОВ «Порт Очаків» також з'явився порівняно недавно
Якір на могилі Барвинського (як людини, чия життя було пов'язане з морем)
Були й є у морському місті й такі якорі
А скільки їх в огорожах і воротах Очакова – не порахувати.
ворота на території ТОВ Порт Очаків
Ось такі вони якорі нашого містечка – символи минулого й майбутнього Очакова.
С.Кузнєц
Фотографії взяті з Інтернету
Газета «Очаківський тиждень» №56