Цистозейра бородата
Цистозейра (лат. Cystoseira) — рід бурих водоростей з порядку фукусових. Представники роду ростуть на кам'янисто-ракушкових ґрунтах у субліторалі Чорного та Азовського морів на глибині 0,5–20 м. Світлолюбні.
Представники роду — багаторічні організми. Окремі рослини у заростях щільно прилягають одне до одного й мають ніби одне спільне підґрунтя. Стебло невеликий, циліндричний, з гладкою або нерівною поверхнею. Головні гілки відходять зі всіх боків стовпчика по черзі або майже безладно й простежуються в значній частині слоївища.
Цистозейра бородата — водорозь зовсім не видатна. Не виділяється за розмірами — висотою до метра. Якщо викине хвиля на берег, лежить на піску така борода — гіллястий кущик з ниточками-листочками. Однак у Чорному морі цистозейра шанується більше за будь-що інше. Принаймні саме їй ми завдячуємо уловами кефалі.
Якби не цистозейра, рибалкам довелося б обмежуватися килькою або іншою дрібницею. Саме в її заростях Чорноморська аристократка нагуляє своє смачне м'ясо. Саме цистозейра для кефал не дуже їстівна. Її верхівки з'їдають. На цистозейрових гілочках наліпає багато діатомей-кремнеземок та інших одноклітинних водоростей. Так багато, що кущик здається пухнастим. Заселяються й більш великі. Інколи такі, що більші за саму господиню.
Тварин теж чимало. Тут багато рачків-бокоплавців, кліщів, різних молюсків, нематод та остракод, їх не перелічити. Щоб утриматися і не бути зірваними з гілки, пристосовуються по-різному. Остракод повзе, чіпляючись кігтями, поліхети — щетинками. Кліщі прикріпляються до «бороди» довгими ногами. Перехідні поселенці — краби прибувають до оселі цистозейри лише у спокійну погоду. У шторм ховаються в щілинах між камінням. Усі вони приносять велику користь своїй господині. У її заростях завжди певне затишшя, удари хвиль не такі сильні.
Звісно, прибій гуркоче й тут, але гілки цистозейри міцно згинаються, і мільйони мешканців майже не страждають від такої надійної амортизації. Саме водорість від мешканців не має великої користі. Влітку, у спеку, її молоді пагони знаходять захист під шаром обліплюючої дрібнини. Крім того, тварини забезпечують водорость вуглекислотою, а це важлива стаття доходу. І головне — якорі. Вони у цистозейри молюскові. Коли викине на берег «бороду», разом із нею лежить на піску й якорь — сіра раковина розміром з коробку сірників.
43 вида риб заліковують у заростях цистозейри, зокрема хамса та ставрида — відкладають ікру на її гілочках. Зручне місце слугує ніби інкубатором. Шкода лише, що чудова «борода» не переносить забруднення води. Поступово вона залишає оживлені порти, відступаючи до відкритого моря.С. Кузнець,
державний інспектор з охорони навколишнього середовища Чорного моря
Використано матеріали з Інтернету
