Горчакові – тисячолітнє служіння Батьківщині

У 2015 році рід Горчакових відзначив 1150 років з дня свого заснування, початок якого сягає корінням у тисячолітню історію Київської Русі від Рюриковичів до третього тисячоліття. Засновником Рюриковичів був Новгородський князь Рюрик (862–879 рр.), за правлінням якого розпочинається історія Київської Русі з центром у Києві — централізованої держави східних слов'ян.

Безпосередньо прізвище Горчакових княжий рід набув у 16-му столітті, коли споконвічні вотчини в Чернігові, Калузі, Тарусі, Перемишлі, Казельську перейшли до Московського царства. Рід славний своїми небесними покровителями та заступниками — Великим князем Володимиром, Великою княгинею Ольгою, Великим князем Ярославом Мудрим, князем Михайлом Чернігівським. У наступні століття рід прославився видатними державними та громадськими діячами, таким як Дмитро Петрович Горчаков — дійсний член Академії мистецтв, письменник-сатирик, творами яких захоплювався А.С. Пушкін.

Князі Михайло Дмитрович Горчаков і Андрій Іванович Горчаков відкрили плеяду героїв Вітчизняної війни 1812 року та стали героями Бородина. Канцлер Олександр Михайлович Горчаков — міністр закордонних справ, завдяки якому у результаті російсько-турецької війни Крим не відійшов до Османської імперії. А.С. Пушкін присвятив йому свій вірш і графічний рисунок.

У XIX столітті рід прославила відома письменниця Єлена Сергіївна Горчаковa — авторка книги про Святогірський монастир, православні святині Криму, історичний нарис про Київ тощо.

Князь Сергій Дмитрович Горчаков — племінник графа Л. Н. Толстого, обіймав високі державні посади від провідника Таруського дворянського зібрання до заступника губернатора Херсонської губернії (1904–1906 рр.) та Калузького губернатора (1909–1915 рр.). Після революції 1917 року він був висланий у селище Мужі Тобольської губернії і закінчив свій земний шлях у 1927 році. Його син Іван Сергійович і онук Анатолій Іванович переїхали до Брянська, остерігаючись переслідувань у Калузі, де дід був губернатором. Іван Сергійович, будучи учасником ВВВ, провів 4 місяці у Венському концтаборі, а також брав участь у взятті Берліна. Серед його однополчан були одесити, з якими після демобілізації він оселився у Південній Пальмірі. Його дружиною стала студентка медичного інституту Валентина Петрівна, єдина в роду не дворянського стану. У 1948 році у них народився єдиний син Анатолій Іванович, який присвятив своє життя спорту, став чемпіоном України з легкої атлетики та самбо, а також служив офіцером прикордонних військ.

У 1990 році відновилися контакти з представниками княжого дому у 7 країнах світу: Аргентина, Франція, Швейцарія, Канада, Бельгія, Австралія. За материнською лінією Абамеліків — давній грузинсько-армянський князівський рід. Одна з представниць роду була дружиною останнього грузинського царя Давида XII Багратіона. Одна з гілок роду Абамеліків також оселилася в Одесі та в Одеському повіті Херсонської губернії.

У 2015 році відзначається не лише ювілейна дата княжого дому Горчакових, але й 15-річчя громадської меценатської діяльності А. Горчакова, високу оцінку якої дають у фільмі відомі одесити та представники Очаківської громадськості, а авторська програма «Зірка Завітна» проходитиме в Болгарії, Єгипті, Молдові, Росії.

Заслужений журналіст України Юрій Анатолійович Роботін багато теплих слів висловив про журналістську та літературну діяльність А. Горчакова, чийі статті публікуються у вітчизняній та зарубіжній пресі. Як член міжнародної федерації журналістів при ООН, Горчаков веде активну міжнародну діяльність, беручи участь у конгресах та симпозіумах журналістів-міжнародників.

Олександр Миколайович Азар'єв – академік Академії мистецтв і літератури, очільник Збору дворян Півдня України, називає Горчакова продовжувачем традицій роду Горчакових у меценатській, громадській, творчій діяльності. Для нього поняття честі дворянина — святе.

Президент Академії мистецтв і літератури «Фатьян» Олексій Володимирович Курбатов порівняв масштаби різнобічної діяльності Горчакова з видатними історичними постатями, такими як М. В. Ломоносов і П. А. Столипін, підкреслив значення та відомість проектів далеко за межами України. Налагодження культурних зв'язків між слов'янськими народами, популяризація ідеї культурного та духовного єдності як представника роду, який стояв біля витоків Київської Русі.

Уродженка Очакова Лариса Олександрівна Стрельцова — директор Одеського міського палацу дитячої та юнацької творчості, більш відомого як Воронцовський палац, розповіла про численні фестивалі, конкурси, концерти за матеріальної підтримки А. Горчакова. Вона підкреслила особливу любов до талановитих дітей, яким виплачуються щомісячні імени стипендії, щоб діти з малозабезпечених сімей могли вдосконалюватись у сфері мистецтва.

Для Одеси особистість А. А. Горчакова — унікальне явище. Він є генератором творчих ідей, талановитий організатор та ініціатор спільних творчих проєктів, що об'єднують міста та країни. Достатньо згадати зустрічі з представниками Одеської обласної Ради Миру у очаківських музеях, міській бібліотеці та музичній школі. Обмін культурним досвідом, спільні культурні програми, виставки, концерти, музично-поетичні композиції дали імпульс для подальшого розвитку та відкрили нові горизонти для очаківців. Так, культурні програми «Різдвяні зустрічі» та «Золота осінь світу» об'єднали три міста – Очаків, Одесу, Іллічівськ.

Багато теплих слів про діяльність Горчакова було сказано очаківцями. А.С. Могилевська вважає, що князь взяв шефство над очаківською культурою, де за роки благодійної та творчої діяльності було проведено понад 100 заходів, 38 з яких — культурно-просвітницькі акції. Особливо приємно як вчителю — підтримка талановитих дітей музичної та художньої школи.

Г.І. Скрипниченко розповіла, скільки було зроблено для очаківської бібліотеки — реконструкція будівлі, комп'ютеризація читального залу, видання унікальної книги «Бібліотечні перлини Очаковщини», не маючої аналогів в Україні. І зараз Андрій Анатолійович надає фінансову допомогу закладам культури м. Очакова. Так, було піднято з руїн фортепіано, настройку та ремонт якого він оплатив, і тепер проводяться спільні заходи.

Протоіерей отець Стефан Михайлюк дав високу оцінку відродженню духовних традицій словами з Святого Письма: «Блаженні миротворці, бо вони наслідують Землю». Було видано труд Гаврила Судковського «Коротке історичне описання м. Очакова 1881 р.», який було відшукано в бібліотеці ім. Горького і видано на власні кошти, як і відродження пам'ятника Гаврила Судковського, відновлення бронзової палітри Р. Судковського, видання унікального альбома «Українське художнє спадщина», в якому зібрані картини Судковського з багатьох художніх музеїв України до 160-річчя художника.

Голова організації товариства Червоного Хреста Н.Я. Біжко подякувала Горчакову за фінансову підтримку всіх благодійних акцій, зокрема за допомогу дітям з онкологічними захворюваннями.

Знаменитий фільм А. Горчакова «Очаків – скарб віків», який здобув перше місце на міжнародному кінофестивалі «Кінологос» у 2011 році, присвячений багатовіковій історії Очакова.

Андрій Іванович організував Міжнародний культурний форум «Очаківський Ренесанс» з пропаганди Очакова як культурно-історичного центру, який проходив в Одесі, Миколаєві, Кишиневі, Києві, Мінську, Санкт-Петербурзі.

Презентація книг Г.Ф. Крикуна також проводилася в Одеському літературному музеї та Грецькому фонді культури.

Неможливо перелічити всі заходи та культурно-просвітницькі акції, ініціатором яких був Андрій Горчаков. Це і відновлення Очаківського та Одеського некрополя, фотовиставка «Ангели пам'яті» та багато інших.

Після перегляду фільму була передана фінансова благодійна дар музею ім. А.В. Суворова, бібліотеці, для налаштування та відновлення фортепіано, вручені Почесні грамоти Княжого дому Горчакових, Одеської обласної Ради Миру та Катеринінської академії мистецтв П.Г. Корнієнко, Е.Г. Корнієнко, Х.З. Гемаєву, Н.І. Чернишу, А.Б. Ситникову, В.І. Булатові, С.І. Коржовій, С.А. Робулець, А.В. Білій, Ф.І. Вихерко, А.І. Куликову, А.Ю. Захаровій.

Андрій Горчаков не звик зупинятися на досягнутому, він завжди дивиться вперед, прагнучи до майбутніх світлих горизонтів

Власний Інформатор