Як досягти успіху в житті та чого з цього виходить. DJ Matilda — Наталя Оленич. (ФОТО, ВІДЕО)

DJ Matilda — зірка танцполів, справжня звабниця чоловічих сердець, леді нічного мегаполіса. Так відгукуються про нашу землячку Наталю Оленич столичні ЗМІ. Наталя зробила справжній прорив в українському діджейінгу тим, що стала першою дівчиною-діджей та, незважаючи на думку скептиків, сама собі дала путівку в життя. Ставши в 2008 році учасницею скандального DJ-шоу «BODY 2 BODY», вона пройшла великий шлях, у якому було співпраця з гуртом Армія, запуск радіошоу «Big Room Show» та «A-Classні вечори», участь у різних музичних фестивалях, зокрема й у міжнародному фестивалі DME Women in Music, який проходить у Делі (Індія).

А народилася й виросла Наталя у нашому місті. Тут навчалася спочатку в школі №4, а потім у фізико-математичному ліцеї. Після 8 класу разом із батьками переїхала до міста Київ, де закінчила школу і поступила до Інституту культури та мистецтв на менеджера-економіста соціокультурної сфери. З цього моменту й починається цікавий та насичений музичними подіями й проектами шлях дівчини з Очакова. Про цей шлях, дитячі спогади та багато іншого Наталя розповіла інтернет-виданню «Очаків Сьогодні».

Наталя, що запам’яталося вам найбільше, пов’язане з містом?
Мені запам’яталося все! Це був прекрасний час, кожна дитина, напевно, мріє провести дитинство на березі моря! І, звісно, дружелюбність, життєрадісність та дотеп місцевих мешканців — ці якості не раз мені допомагали в житті. Я пам’ятаю, як у дитинстві всім двором знайшли собаку і потім скласти графік, хто про неї буде піклуватися, годували її, збудували їй житло. А коли грали у щось, то всім двором, незважаючи на те, що двір — п’ятиповерхівка із дев'ятьма під'їздами.

Як ви стали діджеєм?
Коли я вступила до університету на бюджет, стипендії катастрофічно не вистачало на всі бажання й почала думати про підробіток. За життєвою випадковістю мені запропонували спробувати попрацювати діджеєм — go-go dancer. Я почала працювати в клубах Києва ді-джеєм — на той час це був 2003 рік, досить пристойний заробіток і можливість побачити різні міста та країни. Саме в клубах я познайомилася з професією діджея і зрозуміла, що хочу бути тією людиною, яка «створює настрій» та задає ритм вечора. Мій друг познайомив мене з дуже талановитим діджеєм DJ Samoylove, який навчив мене цьому мистецтву і дав путівку в діджейське життя. Тоді це було приблизно 2005 року, дівчат-діджеїв практично не було. Я, можна сказати, була диковинкою для клубів, що мене безумовно тішило, оскільки я люблю бути поза загальною масою, робити те, чого інші ще не роблять. Загалом роботи було багато й цікавої. Згодом разом із моєю знайомою ми створили діджей-шоу Body 2 Body — це був аналог гурту НІКІТА, тільки клубний. Саме з цим проектом ми об'їздили всі найближчі країни — Росію, Білорусь, Туреччину, Єгипет та всю Україну. Також побували на міжнародному клубному фестивалі, єдині представляли Україну.

А як потрапили до гурту Армія? Які враження від шоу-бізнесу? Що б ви сказали про український шоу-бізнес?
У цьому проєкті на мене звернув увагу Нікітін — продюсер Нікіта, Армія, Білик та інших гуртів та виконавців. Спочатку продюсерський центр брав нас як учасників Body2Body на різних заходах, а потім, коли з гурту Армія пішла солістка, він запропонував мені розпочати співпрацю з ним у складі гурту.

Це був новий, досить насичений етап. Ми одразу зняли кліп за моєю участю на пісню «Чемпіон», внесли зміни до їхнього репертуару — я додала момент мого сольного виступу, для більш клубного звучання. І почалися безкінечні репетиції, гастролі, переїзди та жодної хвилини вільного часу. Я можу сказати, що це морально важкий графік і не кожен його витримає, але це неймовірно цікаво і море вражень! Я знаю, що всіх дуже цікавить питання, чи платять артистам гонорар за виступи, чи існують додаткові послуги, які вони надають? Можу сказати так: це залежить від рівня таланту, продюсера та твоєї позиції. У «МамаМьюзик» — продюсерському центрі Юрія Нікітіна всі артисти займаються виключно творчістю, якщо зухвалий замовник починає вести торги за додаткові послуги, таке трапляється, йому категорично пояснюють, що робоче місце артиста лише на сцені! Я це сама бачив і чув. Так що в мене враження від шоу-бізнесу хороші.

Нам, звичайно, не вистачає європейського рівня в шоу-бізнесі, і замовники не завжди порядні (держава не надто захищає артистів), і організатори… але нічого, все ще буде!

Чи існує якийсь рецепт успіху? У Очакові дуже багато талановитих дітей, але ніхто ними не займається. Чи можете ви порадити цим дітям що-небудь? Як їм пробитися? З чого почати?
Рецепт успіху простий! Цілеспрямованість — потрібно чітко бачити й відчувати цілі, плюс впевненість — якщо ти в себе не віреш, то як інші можуть повірити, плюс — трудолюбство — нічого в цьому житті не дається легко, зазвичай найталановитішим життя підносить багато випробувань, падінь та оплесків. Ось і все. Коли я зрозуміла, що хочу бути діджеєм, у мене не було ні зв'язків, ні вчителя діджея, до дівчат у цій справі ставилися м'яко кажучи погано, і всяко виживали, багато разів я чула критику й навіть образи на свою адресу, Але! У мене була ціль і велике бажання дійти до неї!

Як часто ви буваєте у Очакові? За що любите це місто? Що б ви тут змінили?
У Очакові після закінчення університету я буваю дуже рідко, не вистачає часу, але зараз часто з'являється бажання відвідати рідні краєвиди, можливо у мене вийде наступного літа. Місто люблю, звичайно, за те, що це моя батьківщина, і тут було моє щасливе дитинство. Дуже шкодую, що закрили той ліцей, у якому я навчалася, він був нестандартним закладом і хорошою путівкою в життя для багатьох дітей. Хотілося б, щоб у місті знов відкрили таке заклад, де займаються розвитком та розкриттям талантів, і бажано не один! А також потрібно розвивати туризм, змінити обслуговування та умови для відпочиваючих, щоб люди захотіли повернутися в Очаків ще раз! Потік відпочивальників — потік фестивалів і концертів, таким чином у місцевих талановитих хлопців з'явиться більше шансів.

Наталя, що скажете про події в Україні? Що думаєте про війну?
Ой, про події в Україні навіть не знаю, що сказати, у мене подвійне ставлення та відчуття! З одного боку так далі не могло продовжуватися і все сталося, але з іншого боку стало й що далі? Конкретної тактики чи цілей немає. Що буде потім? А потім буде кілька років кризи, але тільки у простих людей, а вершки суспільства як були у шоколаді, так і залишаються там. Влада ж не змінилася, на манежі все ті ж. Загалом, можливо, що я неправa! Але скажу вам так: поки що я тут до кінця року, але якщо ситуація не зміниться, то я серйозно подумаю про переїзд у іншу країну…

Наталя, що б ви побажали рідному місту та його мешканцям?
Звичайно процвітання. Зараз, коли Крим відсунувся на другий план, у Очакова є шанс стати гідним конкурентом. Багато хто називає себе патріотами, але про Очаків навіть не знають. Тому хотілося б, щоб місто стало якісним повноцінним курортом із санаторіями європейського рівня.