Травневий дощ на Аджиголі...

Проїжджаючи 22 травня після 15-00 через села з Миколаєва до Очакова довелося опинитися в епіцентрі зливи.

Перед Парутино. Дощ тільки збирається зі сторони Херсона перейти лиман.

У селі Парутино дощу ще не було. Він раптово почався за кілька кілометрів до села Солончакове.

За кілька хвилин він перетворився на шторм з зливою.


Вітряки на Аджігольській балці продовжували свою роботу і в стихію.

Перед самою Аджигольською балкою дощ посилився настільки, що довелося зупинитися. «Дворники» не справлялися.

Після п’яти хвилин потік води зменшився і їхати стало можна.

Вітер поніс водяну стихію у напрямку Матросівки.

 Літній дощ, усе схоже на диво,
 Шум вітрів пройде по гілках,
 Дощ піде і не знаєш звідки,
 Дощ стіною, як дощ всім дощам.

 Усе промокне миттєво до нитки,
 Швидко сховатися не судилося,
 Не встигнеш дійти до ворітки,
 Дощ промокне, і стане смішно.

 Усе у воді — і будинки і калитка,
 І сусідський задиристий пес,
 Пробігаючи промоклий до нитки
 Від нього ледь ноги унесло.

 Дощ пройшов, ніби його не було взагалі,
 Сонце бризне за веселкою вприть,
 Літній дощ, приходь знову в гості,
 Літній дощ неможливо забути.                         

Шаламов А. В.

Через близько 30 хвилин більш спокійний дощ наздогнав нас у Очакові.