Парад октябрятських військ Очакова

Усі знають, що до вступу в піонери кожен радянський школяр перебував у статусі октябрят.

Коли і хто придумав флешмоб із парадом октябрятських військ невідомо, але виглядало це дійство вражаюче.

Ось як проходив перший парад у нашому місті.

«29 травня 1970 р. вулиці Шмідта, Урицького та 50 років Жовтня в Очакові заповнили октябрята шкіл району. Гремить мідь оркестра, яскраве сонце грає на веселих і щасливих обличчях дітей та дорослих, які з хвилюванням проводжали поглядом нескінченні колони підростаючого покоління. Малі назвали свій свято парадом октябрятських військ
Усе у них було по-справжньому. Командувач парадом т. Дерев'янко обходить побудовані загони октябрят, приймає рапорти, в яких малюки висловлюють свої надії та цілі: жити та вчитися по-ленінськи. Біля пам'ятника Леніну звучать дзвінкі дитячі голоси. Після здачі рапортів кожен загін марширує по площі, виконуючи свій улюблений марш-пісню.

Ось іде загін першого «А» класу школи №2. Його визнано переможцем рейду «Червоною зіркою». Командир загону Вова Топчій добре вчиться, відмінно поводиться в школі, вдома, на вулицях міста. За це товариші обрали його командиром.

А яку гордість у людей старшого покоління викликало появлення перших і других класів школи №1 м. Очакова. Хлопці та дівчата ніби нагадували своїм батькам їхню юність. Пулеметні тачанки, підрозділи кінноармейців у буденновках пройшли під марш, слова якого прості й мужні, як той, про кого вони написані — командир Червоної Армії та дитячий письменник Аркадій Гайдар. Колона зникає за рогом і ще довго чутно слова: «Гайдар крокує попереду»
Потім проходять загони інших шкіл району: з Чорноморки та Дмитрівки, Парутино й Іванівки, Кам'янки та Куцурупи.

Парад закінчився. Усім учасникам вручено пам'ятні подарунки. А зовсім по-воєнному відреагував на вручення подарка загін октябрят Каменської школи. Їхнє «Служу Радянському Союзу» викликало схвалений гучний аплодисмент, що навіть трохи заглушив гуркіт, який виконував оркестр на честь кожного октябрятського об'єднання, нагородженого подарунком.

Хлопці та дівчата, учні школи №2, як переможці «Червоною зіркою», отримали право на екскурсію. Інші учасники свята провели на катері веселу та захоплюючу прогулянку Чорним морем.

«ЧЗ» №65 від 4 червня 1970 р.

Усі учасники готувалися заздалегідь! У кожного класу була своя форма (пілоти, моряки або взагалі якісь «воєнні»). Оформлення для батьків — зшити, дістати все це. Але все виглядало ефектно. Судили конкурс військові керівники. Були присутні батьки, почесні гості, городяни. Від юних «воїнів» вимагалося точне виконання потрібних команд, виконання девізу та речівки, наявність військових регалій, дисциплінована поведінка, правильне проходження строєм під марш та виконання відрядної пісні. Усі хлопці старалися, і видно було, що заздалегідь готувалися до параду. Класи мали назви загонів, відповідну форму одягу, дзвінкі речівки та пісні, маршували, виконували команди, здавали рапорт. Журі оцінювало конкурс за цими критеріями, а також враховувалося уміння командира вести своїх «воїнів» вперед.

Спочатку учасники проголосили девіз загону:

Раз, два
Дружно в ногу
Три, чотири
Якщо потрібно — тривогу
Поступаємо тільки так
Наш девіз: «Завжди готові!»
Більше діла, менше слів!

І пам'ятаються тодішні речівки, які загони скандували із задоволенням. Нещодавно згадав:

Раз-два, три-четвере.
Три-четверте, раз-два.
Хто крокує дружно в ряд?
Бойовий загін хлопців!
Крокуй, не бійся, дивись веселіше!

Або…

Зведочка з Кумача
Ми онуки Ілліча.
Знаменосець, вище знамена
Вище знамена піднімай.
Запевала, нашу пісню
Нашу пісню запевай!

Раз, два
Три, чотири,
Три, чотири,
Раз, два
Хто крокує дружно в ряд?
Октябрятський наш загін.
Що візьмемо з собою в дорогу?
Пісні, творчість, мрії
Неустанну тривогу, октябрятські костри.

Ось такий був свято в нашому дитинстві…

Ж. Кузнець депутат міської ради
Фото з архівів очаківців А. Зими, С. Кузнєця, Н. Передерія