Філософія чистоти або Чисте місто 80-й рівень

Експерименти, проведені західними вченими довели, що люди порушують правила, коли бачать, що інші теж це роблять. Крім того, варто порушити одне з правил, як одразу порушуються й інші норми.

Названі 5 найчистіших міст світу. Це Сінгапур, Відень, Дрезден, Стокгольм та Дубай. Як же мешканці досягли цього? У чому секрет? Давайте розглянемо на прикладі кожного з їхніх міст. Можливо щось можна взяти до уваги й для Очакова.

На першому місці в рейтингу «міст-чистюль» Сінгапур.

Сінгапур — міст штрафів. Сінгапурські штрафи постійно тримають тебе «у тонусі». Попередження висіють повсюду.

У Сінгапурі заборонено не лише жувати гумку, але й зберігати, а тим паче передавати її. Вона прирівняна до наркотиків, і штрафують за неї безжально — $1000. За викинуте сміття — від $500 до $1000, споживання їжі на вулиці — $1000, перехід дороги у неналежному місці — $100, плювок — $1000, куріння в ліфті — $1000, а якщо затягнетеся косячком — смертна казнь.

Так, драконівські закони. Але всі вони мають під собою підстави. У минулому тонни жувальної гумки були рівномірно розподілені по місту. Вона забивала механізми, склеювала двері метро, слугувала причиною загибелі птахів. Щороку місто витрачало десятки тисяч доларів на прибирання жувальної гумки.

Сміття на вулицях призводить до антисанітарії (особливо в умовах жаркого клімату). Залишивши сміття на пляжі — штраф 800 доларів, плюс громадські роботи прибиральником протягом 3 тижнів. Тож пляжі Сінгапуру надзвичайно чисті.

 

Повністю інша справа у Відень

За прибирання вулиць, сортування та переробку сміття відповідає департамент.

У Відні працюють три печі з переробки відходів. Усі вони знаходяться на території міста, а одна розташована майже в центрі.

Величезна труба, яку увінчує золотий шар, видна звідусіль. Будівля підприємства схожа на казковий замок з розписаними віконцями та витонченими балкончиками, збудована за ескізами видатного австрійського художника Хундертвассера і є однією з визначних пам'яток австрійської столиці. На табло, розташованому біля входу, – інформація про якість повітря.

Енергія, що виробляється сміттєспалювачами, надходить у систему центрального опалення, яка забезпечує теплом, гарячою водою та електрику 300 тисяч сімей та 6000 підприємств, зокрема лікарням. Ось так - одним ударом двох зайців.

Дрезден
У Німеччині сміття сортують. Папір, пластик, метал, скло, біо-відходи — усе це викидається у різні контейнери. Бізнес із переробки сміття в Німеччині вважається дуже прибутковим.

Стокгольм
У Швеції сортування сміття доведено до крайньої межі. Усе сортують, і в цьому беруть участь усі. У цьому питанні повна відсутність демократії. Жодних заперечень та дискусій не приймається: не згоден — плати штраф. Всі люблять жити чисто.

Якщо ти з цим не згоден, то можна викидати й не відсортоване сміття, але доведеться платити немалий податок.

У 80-ті роки екологічна ситуація в країні була катастрофічною, мешканці задихалися від сміття. Нічого не залишалось, окрім як прийняти нову екологічну політику. Результат став найбільш очевидним через 20 років. Зараз Швейцарія — найекологічніша країна світу, де воду пити можна просто з-під крану.
Висновок простий... люди захотіли — люди зробили!

Дубай
В ОАЕ підхід до цього питання такий же, як і в Сінгапурі — посилили штрафні санкції за незаконний викиди та утилізацію сміття. Штраф за викидання сміття у неналежних місцях становить близько 200 доларів.

Муніципалітет міста Дубай відзначив найбільш активних прихильників ініціативи «Мій місто, моє середовище проживання» п’ятнадцятьма планшетами iPad. Головна мета цієї екологічної програми — виховання у мешканців Дубая навичок сортування та утилізації сміття.

Дивно, але у всіх перелічених вище містах і країнах наші співвітчизники поводяться коректно: сміття не кидають, штрафи сплачують, їздять обережно.

Здається, що сміття розкидане не на вулицях наших міст, а в наших головах і щоб позбутися його, потрібно докласти зусиль.

Ми звикли байдуже проходити повз людей, які кидають сміття, переступати через нього й забувати. Скільки б ми не вимагали від керівництва міста «вийти і прибрати» - нічого не зміниться, доки ми не наведемо порядок у власних головах.

Періодично проводяться суботники очаківських активістів — це перший крок до чистоти в місті. Хлопці роблять це не для того, щоб комусь довести, когось пристыдити, а просто тому що хочуть жити в чистоті.

І поки ми говоримо: «А чому саме я?» замість «Хто ж, крім мене?» — ми будемо жити на великому звалищі.