Цей дивовижний поетичний світ…
Стало доброю традицією читачів бібліотеки Очаківської загальноосвітньої школи №1 зустрічатися з поетами рідного краю, з людьми мистецтва та громадськими діячами. Сонячний грудневий день 2015 року запам'ятається зустріччю з поетом, письменником, кінематографістом, фотохудожником, лауреатом літературних премій ім. Пантелеймона Кулиша, Костянтином Паустовським, меценатом, громадським діячем, почесним працівником культури України, членом Національного союзу письменників України, князем Андрієм Анатолійовичем Горчаковим.
Зустріч із поетом – це завжди свято, але свято у двічі, коли ця зустріч проходить спільно з викладачами музичної школи Робулець С.А.. Саакян М.К. Лірична поезія Андрія Анатолійовича гармонійно поєднувалася з класичною музикою Себастіана Баха, Людвіга ван Бетховена, Петра Ілліча Чайковського та Ференца Ліста.
Літературно-музична композиція розпочалася з виконання мотивів першого концерту П.І. Чайковського, під звуки якого поет представив читачам свою п'яту книгу – поетичний збірник «До берегів Очаківських».
Де Понтійське давнє море,
Де ковилою колишеться степ,
Піднесений над синім простором,
Давній град стоїть тисячі років.
Андрій Анатолійович розповів, що закохався в Очаків, будучи ще п'ятирічним хлопчиком.
Багато місць на світі цьому,
В яких я був та міркував:
«Чому п’ять років ужеbecause
Мене Очаків надихав»?
Учні старших класів та їхні вчителі слухали вірші, які вміщують у собі всю повноту історичних та сучасних образів давнього міста, що оспівані автором у поетичній формі. Рокові битви та довгоочікувані перемоги, імператори та полководці, художники та письменники, і, звичайно, ті особистості, які творять сучасну історію міста, представлені через призму душі та світовідчуття людини, що бачить Очаків культурним та просвітленим.
Автор поетичних творів про Очаків висловив своє занепокоєння історичними пам'ятниками міста, які знаходяться в плачевному стані. Андрій Анатолійович розповів, що було зроблено щодо відновлення старовинних мармурових та гранітних надгробків на міському цвинтарі.
Очаківський некрополь під тягарем віків
Схилився наодинці над трагічною долею.
У двадцятому першому столітті він занедбаний, забутий.
Під гнітом лихоліття він сумно мовчить.
За найцікавіші запитання поет нагородив хлопців своїм збірником. Було зроблено фотографії на згадку про зустріч. Шкільна бібліотека отримала у подарунок підбірку книжок з краєзнавства. Учні подякували автору за захоплюючу подорож у незвичайний поетичний світ і висловили надію на подальші творчі зустрічі.
Завершуючи свій виступ, Андрій Анатолійович висловив надію, що нинішні та майбутні покоління очаківців будуть дбайливо зберігати історичну спадщину міста і пам'ятати про те, що людина завжди повинна бути патріотом як великої так і малої Батьківщини.
Не покидайте місто, я молю,
Адже вас всього п’ятнадцять тисяч!
Знайдіть тут свою долю,
І радість назустріч прийде вам.
Чугріна М.М.
