Відкрите вікно у світ музики

�Розпустіть крила – крила розпустіть!
Істину – голубку в хату впустіть!
Нехай до вершин духу ваше життя прагне,
І талант у діяннях ваших втілиться!
М. Матвєєва

Вже понад 20 років музичну школу міста Очаків очолює викладач вищої категорії, завідувачка фортепіанним відділом №2 та педагогічною практикою піаністів Миколаївського державного вище мистецького училища Матвєєва Марина Вячеславівна. Особа неординарна й багатопрофільна, відома на Миколаївщині своїм музикопросвітницьким та громадським діяльностям, літератор, лауреат 3-ї інтернет-премії «На благо світу» у номінації «Поезія».

Вже ось 11 жовтня вона зі своїми учнями та студентами знову в Очакові. Ми поставили їй питання: «Чому ви так любите наше місто?». І отримали відповідь: «Стіни вашого концертного залу просочені музикою та творчістю. Кожною клітиною відчуваєш, що тут люди живуть своїм улюбленим делом, і це справжні професіонали. Адже дітей не обманеш, вони відчувають будь-яку фальш».

Глядачі зібралися найрізноманітніші: від 5-річних дітей до посивілих бабусь та дідусів, а також очаківська інтелігенція, краєзнавці та просто любителі музики. Приїхали викладачі та учні Парутинської ДМШ, Куцурубської ШМ та навіть пенсіонери, які вже просто не можуть жити без музики. Потрібні були додаткові ряди, оскільки зал не розрахований на таку кількість глядачів. Концерт розпочався. Цікаво було спостерігати за найменшими, адже на початку виступив найстарший учасник, Іванов Серафім – студент 4 курсу, і він розпочав із найскладнішого: прелюдія та фуга Д. Шостаковича №1, соната Л. Бетховена №27 та концертний етюд мі-бемоль мажор Ф. Ліста за Паганіні. Таку програму складно витримати навіть досвідченому слухачу. Але діти зніяковіли, вони завжди відчувають справжнє, навіть без коментарів.

Потім виступила учениця 3-го класу Макаранова Регіна. Незважаючи на молодий вік, вона вже лауреатка II премії Міжнародного конкурсу пам’яті Н. Спозіто в Одесі. Соната В. Ліста до мажор прозвучала у дуже складній гульдовській інтерпретації — стилізації під клавесин. З такими нонлегатними пасажами впорається не кожен піаніст. Гнучко й по-дорослому осмислено прозвучала «Пісня венеціанського гондольєра» Ф. Мендельсона з чудовою треллю та широким диханням. Уже давно в нашій школі не звучали «Юнацькі етюди» Ф. Ліста. Етюд №4 ре мінор (попередник «Мазепи») Марина Вячеславівна порівняла з морем і сама здивувалася, що багато концертних номерів передають стихію води, якою вони захоплювалися перед концертом. Дитячі враження від відвідування музею Р.Г. Судковського з вдалою змістовною екскурсією, а потім і моря, надихнули юних виконавців, і нам здавалося, що вони зовсім не хвилюються, а просто отримують задоволення, ділячись своїм мистецтвом. Голос Марини В’ячеславівни заспокоює й настільки точно дає образні порівняння, що дитяче уявлення працює вдвічі сильніше.

Ульянова Поліна (5 клас) після спокійної мелодійної сонати Бетховена соль мажор виконала запальний «Народний танець» М. Скорика та глибоку виразну «Музичну картину» А. Хачатуряна з їх національним колоритом. А ось яскравий образ «Веселої мухи» Г. Шумілова в джазовому стилі особливо закріпився в дитячій свідомості. І після нього вже по-філософськи спокійно прозвучала «Пісня без слів» №46 Ф. Мендельсона. Як феєрверк вирвалась бурним потоком «Фантастична казка» Г. Пахульського з упевненістю майстра в широкій октавній техніці.

Діти дуже живо сприймають джазову музику, помилково сприймаючи її як легкий жанр. А адже вона дуже важка для виконання. Табакар Костя (6 клас) зіграв твір «У народному стилі» М. Скорика та «Джазовий етюд» до мажор М. Дворжака. Костя одночасно навчається на фортепіанному та духовому відділах, грає на трубі, успішно виступає на концертах.

Друге відділення — більш серйозне. Лауреат Першої премії Міжнародного конкурсу пам’яті Н. Спозіто в Одесі Щербина Лія вже не вперше в Очакові. Вона виконала 2 концертних етюда: «Хоровод гномів» Ф. Ліста та ре мінорний етюд Ф. Блуменфельда — невідомий і складний. На одному подиху прозвучало «Рондо-каприччіозо» Ф. Мендельсона, складне й довге за змістом, але стисло й образно у виконанні.

Завершив концерт Серафім Іванов, розкривши своє яскраве творче дарування. «Новелетта» №8 Р. Шумана — справжнє полотно життя, калейдоскоп подій, глибоке осмислення життя у його постійній змінливості. З усіх новеллет вона найскладніша. Його Серафім виконав її як власну, проживаючи разом із композитором його світосприйняття та емоції. Відомий експромт Ф. Шуберта ля-бемоль мажор — своєрідне зізнання, глибоке, докладне, щире. Сюрпризом стала прелюдія до мінор та «Елегія» С. Рахманінова. І, звичайно, після такої музики не хотілося розходитись. На біс Серафім виконав свої власні твори — 3 прелюдії, де чітко простежується завершена форма та власний неповторний стиль. Розкрилася яскрава індивідуальність хлопчика, якого ми спостерігаємо з дитинства на обласних конкурсах та концертів. Він, як і його викладач, багатогранний у своїй невтомній діяльності. Лауреат 3-ї премії Міжнародного конкурсу в м. Ялті, 2-ї премії Всеукраїнського конкурсу в м. Ніжині, один із організаторів драматичного спектаклю «E-moll», де сам зіграв головну роль Ф. Шопена в музичному училищі при повному аншлазі. Серафім є провідний концертмейстер вокальної студії при обласному Палаці культури та ін.

Діти та батьки були вражені такою працездатністю й, без сумніву, надихнулися, отримавши величезний заряд енергії. Г.Ф. Крикун традиційно вручила гостям фотоальбом із видами Очакова. Вона, як завжди, пропагує своє улюблене місто. Гостям подарували також набір листівок із картинами Р. Судковського в різних музеях України та вірші очаківського поета А. Шелеста.

Заклик любові прозвучав і в віршах Марини В’ячеславівни, і в музиці, і у всьому її житті.

�Відтворюючи світ любов’ю, де кожен світлом освітлений,
Де в кожному звучанні, в кожному слові в нас проникає Божа нитка.
О, Людина! Живи любов’ю й не переставай любити!

Робулець С.А.,
завідувачка фортепіанного відділу