Принцип соборності в державі, мистецтві, музиці
Основний принцип соборності – духовна спільність народу, спільне обговорення та вирішення питань загальнодержавної високої суспільної значущості. Великою об'єднувальною силою є мистецтво загалом і музика зокрема. Усі великі композитори мріяли про об'єднання всіх народів. Їхня музика ставала наднаціональною. І, напевно, кожен музикант на своєму місці прагне дотримуватися принципу соборності — силою музики об'єднувати людей. Така людина — Петренко Ольга Миколаївна — кандидат мистецтвознавства, член Національного союзу композиторів України, доцент, яка в ці святкові дні приїхала до Очакова, щоб провести черговий концерт класичної музики з серії «Антологія фортепіанного концерту».
Вона розпочала своє виступ із екскурсу в історію західноєвропейських країн, оскільки всі історичні події так чи інакше відображаються у творчості композиторів і впливають на формування творчої особистості.
Вена кінця XVIII століття – столиця «клаптикової» австрійської імперії, з строкатим змішанням багатонаціональних культур, народів, мов, великий музичний центр Європи. Говорячи про молодого Бетховена, зануреного в цю атмосферу, Ольга Миколаївна навела такі приклади: на венських вулицях та ярмарках Людвіг почув мелодію української народної пісні «Їхав козак за Дунай» і зробив обробку для двох фортепіано. Так само у своїх творах він використав українські народні пісні «Не томила, не варила, на припічку сиділа», «В п’ятницю не гуляла, а в суботу не співала». Так геній акумулює усе найкраще у світі, об'єднуючи усе людство в єдине ціле.
Нещасливе дитинство та жорстоке виховання не заважали стати йому добрим і безкорисливим людиною. Юний Бетховен багато займається самоосвітою, стає вільнослухачем філософського факультету Боннського університету, вивчає давні мови, історію, літературу, бере приватні уроки гри на органі, гармонії та контрапункту у Х. Нефе, Й. Гайдна, Альбрехтсбергера, Шенка (усього 13 викладачів). Але найбільш плідними були заняття з Сальєрі, у якого навчався і син В.А. Моцарта, що спростовує легенду про отруєння. Бетховен також дав благодійний концерт на допомогу нужденній вдові В. Моцарта — Констанції.
Юний музикант підкорив усю Європу своїми палкими імпровізаціями. Глядачі плакали. Піаніст з європейським ім'ям Д. Крамер сказав: «Так, цей молодий чоловік продовжить справу Моцарта, якого ми так рано втратили». І справді, перші його концерти написані у класичному стилі. Ще чутно стройний і строгий стиль Й. Гайдна та В. Моцарта. У лютому 1895 р. у віці 25 років Бетховен вперше виконав публічно у вищих колах за участі князя Ліхновського свій Перший концерт для фортепіано з оркестром. Такі концерти називалися «академіями». І сьогоднішній наш концерт також можна назвати «академією», оскільки виконується серйозна фортепіанна музика.
У Другому концерті Бетховена ще лише зароджується «тема долі» та героїчні образи. По суті це світло й тінь, бурхлива через край енергія, молодість і щастя. Цікавий факт, що на першій репетиції з оркестром духові інструменти були настроєні на півтону нижче, і Бетховен на ходу транспонував концерт, щоб звучати в унісон з оркестром, що говорить про рівень його дарування. Перший і Другий концерти обидва юнацькі, але настільки не схожі один на одного.
У минулому році виконувався Концерт Бетховена №1, В.А. Моцарта №20 і ре-мінор І.С. Баха. Вела концерт також Петренко Ольга Миколаївна. Сьогодні ж ми переходимо від класичного до романтичного стилю. І оскільки 25 січня — День святої великомучениці Татіани або Татянин день, бо Тетяна вважається покровителькою студентів, ми привітаємо всіх присутніх Татян із їх святом. У виконанні Швець Ольги Олександрівни прозвучать дві мазурки Ф. Шопена: №41 і №5, передаючи протилежні риси жіночого темпераменту.
Навпаки Бетховену Шопен ріс у атмосфері любові в прекрасній дружній польській сім'ї, де його просто обожнювали. Улюбленою іграшкою хлопчика була рояль із пап'є-маше. З ним він і грав, і спав. Так само, як Моцарт, він вражав оточуючих музичною «одержимістю», безмежною фантазією в імпровізаціях, природженим піаніазмом. Перше публічне виступлення відбулося в 8 років, і преса дала визначення — «справжній музичний геній». Крім того він пише вірші, створює театральні п'єси, малює фарбами. Неперевершені акторські дані та мімічний талант викликають захоплення у акторів-професіоналів.
Педагог Варшавської консерваторії Ельснер характеризує свого студента так: «виняткове дарування, музичний геній». У Вені Шопен дає два безкоштовних концерти, про які пишуть у пресі: «З часів Бетховена ніхто так не грав. Його звук — це душа музики».
Перший і Другий концерти написані майже одночасно (1828 і 1830 рр.) «Цю музику я склав, коли був щасливий» - говорив Шопен. 11 жовтня відбувся прощальний концерт, на якому був виконаний Перший фортепіанний концерт у мініор, 2 листопада він залишив Варшаву назавжди. У цьому концерті й юнацька поетичність, чарівна мелодійна краса, блискуча піаністична техніка, притаманна справжньому піанінисту-virtuoso.
І з цією задачою блискуче впоралися наші виконавці – фортепіанний дует «Ренесанс» викладачів Очаківської музичної школи Швець О.А. та Робулець С.А. Глядачі з захопленням сприйняли виконувану музику. Виконавці змогли донести до слухачів велич і геніальність композиторів, які залишаться у віках.
Дуэт був заснований у 2009 році і за 10 років свого існування провів величезну кількість концертів як в Очакові, так і в Миколаєві. У репертуарі понад 10 концертів для фортепіано з оркестром: І.С. Баха ре мінор, В.А. Моцарта №20, Л. Бетховена №1 і №2, Ф. Мендельсона №2, Е. Ґріга ля мінор, С. Рахманінова №2, Д. Гершвіна «Рапсодія в блюзових тонах» та ін. Також багато музики для двох фортепіано та на чотири руки українських та зарубіжних композиторів: В. Птушкина, О. Таганова, В. Журавицького, М. Глинки, Й. Брамса, С. Рахманінова, Д. Мійо, К. Гуаставіно, А. Цфасмана та ін. Концерти проходять як у музичних школах м. Миколаєва, так і в музеях Очакова та Миколаєва. Є багато пропозицій для творчої співпраці та розширення репертуару. Як мистецтвознавець Петренко Ольга Миколаївна дала високу професійну оцінку виконавського рівня піаністів і побажала нових творчих злетів та нових пропозицій для подальшої співпраці.
Слова подяки та щирі емоції висловила директор школи Шеховцова Л.К., вручивши чудові букети квітів.
Благодарности от коллектива военно-исторического музея им. А.В.Суворова вручила заведующая музеем Захарова А.Ю. за организацию и проведение многочисленных концертов на высоком профессиональном уровне и огромный вклад в успешное развитие и процветание музыкальной культуры.
Маленькие діти, присутні на концерті, так і не пішли після першого відділення, а залишилися до кінця. На запитання, що їм сподобалося найбільше, одностайно відповіли: «Шопен!» А адже музика складна для дитячого сприйняття, але вони відчули душу композитора. Адже в цій музиці є все: і бездонне щастя, і глибокий біль, і щемлива туга, і безрадісність, і надія, і муки творчості, і незадоволеність, і пошук кращого майбутнього, і багато-багато іншого, що змогли почути та відчути не лише дорослі, але й діти. І те, що публіка після слів «Наш концерт закінчився» не хотіла розходитися, говорить про те, що класична музика має величезний вплив на душу людини та формує характер дитини. Радісно, що в маленькому Очакові є справжні цінителі високого мистецтва.
Вони вимагали книгу подяк, але такої у нас немає. Подяка в ваших очах, дорогі слухачі, і у ваших серцях!
Ми сподіваємося, що «Антологію фортепіанного концерту» знову підхвататимуть діти та продовжать цю чудову, але дуже трудомістку традицію.
Наступний концерт відбудеться 2 березня (сб.) о 12.00. Своїх вихованців знову привезе завідувачка відділу фортепіано Миколаївського музичного коледжу Матвієва М.В.
До нових зустрічей!
Керівник Очаківської дитячої філармонії Робулець С.А.
