1989 р. «Маяк» Очаків - «Прогрессул» Румунія

За свої сто років в історії очаківського футболу була лише одна міжнародна товариська зустріч.  У 1989 р. 25 липня очаківський «Маяк» приймав румунську команду «Прогрессул» із м. Браїла

Про суперника.

Команда «Прогрессул» досить грізний суперник. У сезоні 1989-1990 рр. керівництво клубу ставило задачу вийти в вищу лігу румунського футболу. У зв'язку з цим до команди запросили досвідченого тренера Івана Здробиша, який раніше тренував команду вищої ліги «Оцелул». У 1988 р. «Оцелул» гідно виступляв у Кубку УЄФА з туринським «Ювентусом», перемігши вдома 1:0 та програвши в гостях 0:5. Румунський клуб до зустрічі з «Маяком» останні три роки займав друге місце серед команд першої ліги чемпіонату Румунії. Команда була серйозним суперником. Крім того, наша команда не мала досвіду міжнародних матчів.

У румунської команди такий досвід був. Крім того, у них був досвід гри з командами Миколаївщини — у березні 1989 року вони двічі зіграли з миколаївським «Суднобудівником»:

01.03.    «Прогрессул» (Браїла, Румунія) — «Суднобудівник» — 0:1
02.03.    «Прогрессул» (Браїла, Румунія) — «Суднобудівник» — 2:0

А влітку ще здійснили турне по Миколаївській області. 22 липня зіграли в Первомайську: «Фрегат» (Первомайськ) — «Прогрессул» (Браїла, Румунія) — 1:1 (0:0). І от зустріч в Очакові.

Для повноти сприйняття картини гри пропонуємо прочитати звіт про матч, розміщений у газеті «Чорноморська зірка»:

Гравці «Маяка» перед виходом на поле

«О 19:00 свисток судді нагадав про початок зустрічі. Румунські футболісти намагаються завоювати ініціативу, пробивають одразу три кутових. У воротах капітана «Маяка» розгортається гостра боротьба за м'яч. Але В.Степанов спокійно парирує майже з близької відстані м'яча.
Трудно доводиться на полі А.Фоменку, В.Мазараті, В.Кухаренку. Хлопці грають натхнено та з азартом. Але румунські футболісти демонструють високотехнічну та майстерну гру.

15-та хвилина гри. Глядацькі трибуни наповнюються людським гулом і дружніми оплесками. Це В.Журов (№7) після вдало виконаного штрафного удару забиває перший гол.

На полі своє високе майстерність демонструють румунські футболісти, які пройшли школу футболу в командах вищої ліги. На 20-й хвилині Д.Йонел посилає «кручений» м'яч у лівий нижній кут воріт «Маяка». Рахунок став 1:1.

Румунський футболіст Васіле Бретану (№3), високого баскетбольного зросту, на 40-й хвилині матчу стрімко вийшов на ворота «Маяка» і забив другий м'яч.

У другому таймі на 8-й хвилині С.Норов (№17) забиває такий потрібний нам м'яч.

Однак румунська команда не збавляє оберти і не залишає в боргу. Уже на 10-й хвилині з подачі В.Бретану в наші ворота м'яч головою забиває М.Севеску (№18). Не проходить і кілька хвилин, як знову нашому воротарю доводиться витягати м'яча з сітки своїх воріт. Четвертий м'яч в наші ворота забиває С.Аурилян (№10). Рахунок стає 2-4.

Не звертаючи уваги на очевидну поразку футбольного клубу «Маяк», трибуни гаряче підтримують наших футболістів. Ідуть останні хвилини товариської зустрічі. А на полі до останньої хвилини точиться гостра спортивна боротьба. У неймовірних зусиллях С.Норов забиває свій другий м'яч у ворота гостей і в цей же час звучить фінальний свисток судді.

З рахунком 3:4 закінчується ця напружена й цікава товариська зустріч. Після закінчення матчу гравців тепло проводжали глядачі.

Газета не зберегла для історії склад нашої команди. За допомогою ветеранів очаківського футболу та учасників тієї памятної зустрічі вдалося майже повністю відтворити склад очаківського  «Маяка»:

В.Степанов (№1), С.Силецкий (№2), К.Полищук (№4), А.Матросов (№5), С.Цимбал (№6),  В.Журов (№7), В.Мазарати (№8), С.Бурименко (№9), В.Кухаренко (№10), А.Фоменко (№11)

Залишається поки що незаповненою позиція гравця під номером 3.

На заміну в нашій команді виходили:  
С.Норов (№17), С.Панич, В.Кацюба, В.Фефелов, А.Яковлев

Можливо, хтось із них розпочинав гру у стартовому складі. Сподіваємося, що з часом ми заповнимо цю прогалину.

Тренер команди  В.В.Журавко, начальник команди О.В.Журавко.

Минулого матчу надовго запам'ятався нашим гравцям та їх чисельним вболівальникам. Нагадую — це єдина міжнародна гра очаківської команди за всю столітню історію нашого футболу.

Сергій Кузнєць
P.S. Величезна подяка Олегу Вікторовичу Журавку
за допомогу в підготовці матеріалу
Використано архів газети «Чорноморська зірка»