«Мрійливий промінь» Тетяни Коржової
Я народилася в Очакові. Навчалася в ДХШ. Закінчила художньо-графічний факультет Одеського педінституту ім. К. Д. Ушинського. Скільки себе пам'ятаю, постійно малювала: пейзажі, скелі, море, квіти. В дитинстві — акварелью та простим олівцем, а у випускному класі художньої школи спробувала писати маслом і закохалася в цю техніку назавжди.
Я росла в середовищі, що надихало художника. Кожного літа я жила у бабусі Тані та дідусю Колі в чудовому будинку з садом, клумбами, скульптурами голубів і квітів над ганком. Дідусь був художником. Коли він виховувався в інтернаті, учителі пропонували йому вступити до художнього вузу, але сирітство та військовий час завадили отримати цю професію. Але він усе життя малював, як умів: портрети, пейзажі та робив із дерева кораблі, міні‑копії справжніх, з піднімаючим якорем, вітрилами та рухомим рулем.
Я росла в середовищі, що надихало художника. Кожного літа я жила у бабусі Тані та дідусю Колі в чудовому будинку з садом, клумбами, скульптурами голубів і квітів над ганком. Дідусь був художником. Коли він виховувався в інтернаті, учителі пропонували йому вступити до художнього вузу, але сирітство та військовий час завадили отримати цю професію. Але він усе життя малював, як умів: портрети, пейзажі та робив із дерева кораблі, міні‑копії справжніх, з піднімаючим якорем, вітрилами та рухомим кермом.
Коли я навчалася в художній школі, всі наші педагоги були випускниками одеської «Греківки» та «Худграфа» і назавжди привили мені любов до Південно-Руської Одеської школи живопису, починаючи з К. Костанді та до наших сучасників С. Лози, А. Гавдзинського, П. Нагуляка та багатьох інших. П. Нагуляк тоді жив у Очакові та працював у художній школі. Мені дуже подобається Радянська школа живопису: Аркадій Пластов, брати Ткачеві, Тетяна Яблонська. З опорою на їх творчу, писала диплом у інституті.
«Соняшники»
Іноді працюю пастеллю, і техніка близька мені, зручна для дальніх відстаней на пленер. На виставці є невелика серія пейзажів Закарпаття, написаних у містечку Солотвині. Малювала ті місця, де збереглася культура простих дворів з городами, що виходять до річки Тиси та Румунських гір у тумані.
Для сучасного світу зручність і безпека переважають красу. Все стрімко змінюється: паркані зростають усе вище, дерева спилюють, час змінює обличчя міста, його індивідуальність. І тому, у своїх роботах з любов'ю хочу зберегти куточки старого затишного міста, поки дерев'яні пофарбовані вікна не вкрилися пластиком, а мальовничі дахи, брами і ворота не закрив однорідний коричневий шифер.
Автор статті: Тетяна Коржова
