Земські школи Очаківщини 125 років тому
Звичайний сільський дім,
Велика світла палата.
І все наповнене теплом...
Навчили так дітей колись..
Іван Єсаулков
У житті кожної людини шкільні роки залишають у пам’яті найкращі, світлі спогади. І, мабуть, немає такої людини, яка б не пам’ятала своїх вчителів... Та як їх забути?
Сьогодні, у самий розпал навчального року, постараємося згадати та витягнути з забуття імена священнослужителів та вчителів, які своїм подвигом праці піднімали культуру рідного народу. Тих, хто 125 років тому навчав наших далеких предків старанно виводити палички й крючочки, складати й відраховувати, читати їхні перші книжки, кого згадували наші прабабусі та прадідуси, коли трепет і тепло заповнювали їхні душі під час спогадів про щасливу шкільну пору. І кому батьки були вдячні за неоціненну працю, вкладену в дитячі уми.
Те, що ми звикли називати молодшою шкільною освітою, раніше було представлене народними училищами. Існували міські, земські та церковно-приходські училища. Утримували їх, відповідно, міські власті, земства або церковні громади. Вони створювалися для того, щоб дати народові можливість одержати елементарні знання. Це вважалося благодійною справою, тому скрізь, де тільки можна, організовували початкові училища.
Грунтовно поблукавши архівно-краєзнавчими дебрями, серед сухих статистичних даних знайдено звіт інспектора народних училищ Одеського повіту пана Шпановського про результати його огляду земських та міських шкіл Одеського повіту у минулому 1892 році. Де вдалося знайти відомості про деяких педагогів, які стояли на витоках еволюції першокласників, знаннях та уміннях, які вони надавали своїм учням.
Далі кілька абзаців словами очевидця — суворого цензора Шпановського — про освіту в Одеському повіті в 1892 році, про школи нашого краю.
Бейкушське міське училище оглянуто 11 травня, у попередньому році — 14 травня, учнів 45 м. 7 д., закінчив курс 6 м. і 2 д.
Учитель Жиляєв веде справу досить старанно. Успіхи учнів за всіма предметами дуже добрі; з дуже хорошим результатом Жиляєв викладає й спів; співає з учнями у церкві. Училище розташоване в дуже гарному, нещодавно збудованому приміщенні, але в класній кімнаті взимку недостатньо тепло. З цього приводу подано звернення до Очаківської міської управи.
Куцурубське міське училище оглянуто 11 травня, у попередньому році — 11 травня; учнів 34 м. 4д., закінчив курс 3 м.
Учитель Подгорський веде справу задовільно; з арифметики учні знайомі з арифметичними діями, але недостатньо звиклі до розумових обчислень і виявляють мало кмітливості під час розв’язування задач. Пропоновано учителеві звернути увагу на цей предмет. Подгорський з хорошим успіхом викладає й спів.
Священник Микола Симіонов Подгорський
Очаківське міське жіноче училище оглянуто 12 травня, у попередньому році 13 травня, учнів 47 д., закінчили курс — 4 д.
Учителька Савицька веде справу старанно та з дуже хорошим успіхом. Успіхи з читання дуже хороші. Учениці знають багато віршів і добре їх вимовляють; читають по-слов’янськи добре, але не привчаються до перекладу прочитаного, а тільки переказують зміст прочитаних уривків.
Пропоновано вчительці привчати учениць до перекладу зі слов’янської мови на російську. Спів викладає з хорошим успіхом учитель міського училища Стадниченко.
Будівля колишнього земського чоловічого училища № 2
Анчекракське земське училище оглянуто 13 травня, у попередньому році —16 травня, учнів 15 м. і 6 д.; закінчили курс 2 м.
З початку навчального року в училищі викладав учитель Росинський, але в березні місяця він звільнений за клопотанням і до виконання учительських обов'язків допущена маюча звання учительки Чернова, дочка управителя Анчекракським маєтком Мусіна-Пушкина. Чернова виявилася здатною учителькою, викладання веде вправно й з належним успіхом. На жаль, місцевий законоучитель Лукьянов, перебуваючи в неприязних відносинах з управляющим маєтком Черновим, не підтримує учительку Чернову в її педагогічній діяльності і намагається очорнити її несправедливими доносами. Так: Лукьянов повідомляв мені, що Чернова не відвідує Богослужіння, що не підтверджується. Передбачено перевести учительницу Чернову в іншу школу.
Коз’янське земське училище оглянуто 8 травня, у попередньому році — 11 квітня, учнів 48 м., закінчили курс 4 м. 2 д.
Учитель Щеребін, випускник Херсонської учительської семінарії, як і більшість випускників семінарії, виявився належно підготовленим до ведення шкільної справи; володіє хорошими прийомами викладання й уміє підтримувати шкільну дисципліну; з задовільним успіхом викладає й спів.
Те, що поки вдалося знайти, ніяк не є завершеним проєктом. Це всього лише початок шляху в дослідженні багаторічної плідної педагогічної діяльності в нашому краї.
Сподіваюся, ці невеликі замітки не залишать читача шансу зберегти пам’ять про шкільну пору. Пройдуть роки, і колись ваші діти та онуки стануть причетними до цієї історії. І так само відчують хвилювання й щастя минулого. З’єднаються ланки ланцюга! Спливе... і зворушить серце дзвоном шкільного дзвоника.
І. Марченко
Збірка «Історія Очакова»