Одеська банка

«Від Одеської затоки до Дніпро-Бузького лиману, вздовж узбережжя тягнеться обширна 18–20-футова мілина (Одеська банка), яка є ніби західним продовженням Кінбурнської коси. Переправ через неї до Очаківського берега доступна лише суднам з малою осадкою».

Банка(на море) — будь-яке підвищення дна моря; у вузькому значенні Б. наз. тільки ті, на яких глибина води 30 футів і менше. (Енциклопедичний словник Брокгауза та Єфрона)

Банка (морський термін) — відмель, різке піднесення рельєфу дна; район моря з мілкими глибинами.  (Морський словник)

Одеська банка, розташована на північно-західному шельфі Чорного моря на відстані 20 км на схід від Одеси та близько 5 км західніше від Очакова. Це обширна піщана мілина шириною 8–10 км, витягнута на кілька десятків кілометрів. Від берега її відокремлює глибокий (до 17 м) жолоб шириною в кілька кілометрів. І крізь цю вузьку щілину відбувається викид 63 мільярдів тонн води від сумарного щорічного стоку Дніпра, Південного Бугу та купи дрібних річок.

Саме русло течії образно можна назвати «річкою в море».

Мілина Одеської банки є кормовою базою для живих організмів, а насамперед — для промислових риб, ракоподібних та молюсків. Поверхня Одеської банки піддається сильному освітленню, а отже — інтенсивному фотосинтезу. Тим більше, що відбувається постійне надходження корисних хіміко-біологічних сполук морських вод водою з Дніпра та Південного Бугу.

Банка досліджена 60-ма свердловинами. Родовище представлене тілом пісковиків неоевксинського віку потужністю до 30 м, що залягає на розмитій поверхні глин пізньоміоценового віку. Піски перекриті голоценовими мулами, потужність яких вимірюється першими метрами. У пісках, крім переважного кварцу, присутні польовий шпат, кальцит, глауконіт та різноманітні аксесорні мінерали. Запаси кварцового піску оцінюються орієнтовно в 20–25 млрд т. Протягом кількох років пісок із банки намивали на одеські пляжі.

С. Кузнєць
державний інспектор з охорони
навколишнього середовища Чорного моря