Очаківські зірочки на фестивалі мистецтв «Лиманські зорі»

Для маленьких учениць 2-го та 3-го класів Дарії Довгошенко та Ілани Савич це був перший конкурс і перше серйозне випробування. І вони його витримали достойно, незважаючи на такий юний вік.

7 грудня 2019 р. у місті Миколаєві відбувся Сьомий Всеукраїнський відкритий фестиваль-конкурс мистецтв «Лиманські зорі» / «Дивограй». У цей день проходило прослуховування номінації «фортепіанне мистецтво», у якому взяли участь 60 учнів та студентів усіх рівнів із Миколаєва, Одеси, Харкова, Кишинева, Умані, Херсона, Южноукраїнська, Первомайська.

Маленьким Очаківським піаністкам довелося прослухати увесь віковий діапазон 13–14 років. Вони були здивовані складністю програм та технічним рівнем учасників. Тепер вони знають, на кого рівнятися. Я дуже хвилювалася, як же вони виступлять після двохгодинного прослуховування. Адже вони ще не готові до таких навантажень. Але, мабуть, загартування Очаківської дитячої філармонії, концерти якої вони відвідували і самі виступали, стало найважливішим для формування музиканта-піаніста. Без цього безцінного досвіду не було б і перемоги!

Перша виступила Дашенька. Вона сміливо вийшла на сцену і сприймалася, як казкова фея у своєму довгому концертному платті. Можливо, біле балетне плаття допомогло Даші зануритися в епоху XVIII століття, коли створював свої шедеври І.-С. Бах. «Менуэт» ре мінор із «Зошита нот А.М. Баха» можна сприймати по-різному: і як старовинний величний бальний танець, і як шлях до Голгофи. На моє запитання: «Що ти собі уявляєш у цій музиці?», Дашенька відповідала: «Тут – усе життя Баха зі всіма його невзгодами та надіями на краще». Варто зауважити, що вона перечитала усе, що було у мене про Баха.

Не всі діти розуміють та сприймають складну полифонну (багатоголосну) музику Баха, при виконанні якої працюють обидва полушарія людського мозку. Але це не про наших конкурсанток. У їхньому виконанні відчувалася особлива любов до композитора. Не по-детячому глибокий звук, сенсовність та прослуханість виконання характерні для обох учасниць.

П’єса «Дельфіни танцюють самбу» Д. Крехенбула показала володіння гострим стаккато та основними технічними прийомами, які формують міцні пальці.

Ілани Савич уже має досвід виступів, але не такий великий на сцені. І саме те самовладання, з яким вона вийшла на конкурсі, важливе. Фізично Іланочка ще дуже маленька, хоча й у 3-му класі. А володіє звучанням не гірше старшокласників. Її «Менуэт» Баха соль мінор не по-детячому глибокий, співучий, де відпрацьований кожен звук.

Стілець виявився для неї надто високим, і поки його зменшували, ми боялися, що Ілана буде незібраною. Але це не відобразилося на її грі – зіграла на одному подиху щільним глибоким звучанням.

Особливо всім сподобалася друга п’єса «Клоун» Т. Симонової – жартівлива, озорна, завзята. Хапкі кінчики пальців, гарне відчуття ритму, глибоке проведення теми лівою рукою зробили своє діло. Відразу після виступу попросили скопіювати ноти, а М.В. Матвєєва відзначила артистизм і яскравість виконання.

Усі хвилювання за дітей позаду. А тепер попереду виступ нашого дуету. Розігрітися не вдалося, лише трохи торкнулися інструментів, які цього разу були налаштовані спеціально для нас, бо ми були єдиними у категорії «Майстер» і виступали останніми. Зазвичай наприкінці конкурсу зал порожніє.

А цього разу зал був повний. Усі чекали на «Лібер-танго» О. Таганова та Другий концерт С. Рахаманінова. Під час виконання дуже відчувалася підтримка та участь зацікавленої публіки в творчому процесі. Це завжди додає сил і натхнення.

Попри втому, як публіка, так і журі не залишилися байдужими. Відразу після виконання до нас почали підходити й вітати не лише знайомі, які очікували виступу, але й зовсім незнайомі люди. Вони дякували нам і дивувалися, звідки ми черпаємо сили для роботи над такою складною програмою, адже робота з дітьми забирає чимало енергії. Але факт — річ уперта. Наразі фортепіанний дует «Ренесанс» — єдиний у області.

Звичайно, ми не очікували, що всі стануть лауреатами Першої премії і були приємно здивовані на нагородженні. А Савич Ілана, крім того, отримала спеціальний приз «Кращі з усіх». Дуже точно висловилася М.В. Матвєєва: «Дорогі мої, ви піднялися на сцену самі, а після виконання конкурсної програми – стали іншими. Виросли на кілька голів. Такова специфіка конкурсу».

Цікавим було спілкування з членом журі німецьким піаністом, клавесиністом, композитором Андреєм Прахтом, який спеціалізується на музиці «бароко» бахівської та добахівської епохи. Він розповів нам багато цікавих фактів із життя Баха. А Дашеньці пожав руку та побажав величезного професійного зростання.

Нас подякували за самовідданість, яскравість виконання та складність програми. А Флора Левівна Кириченко (педагог-методист школи П.С. Столярського, Заслужений працівник культури України) запросила нас на конкурс «Одесський апельсин» і побажала сфотографуватися на пам'ять із дуетом «Ренесанс».

Дует «Ренессанс» (С.А. Робулець та О.А. Швець) з Ф.Л. Кириченко

Хочеться висловити велику подяку директорові МШ м. Очакова Л.К. Шеховецьовій, управлінню культури Очаківської міської ради та батькам учасників за моральну та матеріальну підтримку.

С.А. Робулець