Плани Очакова. 1979 р.

5 черв. 2019 р.

Переклад не завершено

У грудні 1978 р. на основі затвердженого в 1974 р. генерального плану міста Очакова була завершена розробка та обговорення проєкту детального планування Західного житлового масиву міста Очакова, розробленого за завданням Госбуду УРСР українським державним інститутом проектування міст.

На північно-західній околиці

Район, який проектувався, розташовувався у північно-західній частині міста. Він обмежувався: з півдня–сходу вул. Чорноморської та територією курорту «Очаків», з північно-сходу — новою вулицею, яка була природним продовженням вул. Суворова. На північно-західній околиці району розташовувалися вільні від забудови міські землі, частина яких була відведена під парк Перемоги.

Архітектурне рішення району

Майбутній район був основною частиною північно-західного житлового району міста та вирішувався як великий масив. Проєкт передбачав такі принципи архітектурно-планувального рішення:

- максимально враховувалася існуюча планувальна ситуація
- чітке і ефективне рішення функціонального зонування та запланованої структури
- раціональне рішення мережі магістралей та доріг
- організація пішохідних зв'язків району з берегом моря та загальнорайонним парком
- повне інженерне облаштування та благоустрою

Архітектурно-планувальна організація була вирішена з урахуванням існуючої системи вулиць, доріг, наявного житлового та громадського будівництва, парку Перемоги з меморіалом захисникам Очакова у роки Другої світової війни.

Район складався з трьох планових утворень. Два з них включали увесь обсяг нового багатоповерхового будівництва, передбаченого у районі. У східній частині району розташовувалося більш дрібне планування, яке складалося із садибних ділянок та комунальної зони житлового району.

Структура кожного житлового утворення, у свою чергу, формувалася з груп-комплексів, композиційно пов’язаних і водночас достатньо завершених за внутрішньою просторовою організацією. Це дозволяло узгоджувати район із черговістю його освоєння та створювати необхідні умови для формування закінчених із градостроївного погляду житлових комплексів на всіх етапах забудови району.

У проєкті було надано планову організацію центру житлового району, композиційно пов'язаного із запланованим парком Перемоги. Центр житлового району розташовувався у центрі багатоповерхової житлової забудови, системою вулиць та пішохідних доріжок, добре пов'язаний із містом, курортною зоною, зоною відпочинку та спорту, а також із парком.

У новому районі рельєфно виділялися мікрорайони.

Мікрорайон 1.

У межах нього передбачалося: вулиця Першотравнева, нова вулиця, яка мала відокремлювати житлову зону від курорту, та також нова вулиця, яка планувалася на заході, а з східної сторони до мікрорайону прилягала територія ЦРЛ. На той момент у планованому районі розташовувалася база СМУ «Чорноморкурортбуд», приміщення якої у подальшому планувалося перепрофілювати під спортивну споруду. Цей мікрорайон мав складатися з житлової зони, східна частина якої мала забудовуватися у першу чергу.

Мікрорайон 2.

Розташовувався північніше від Мікрорайону 1. Він обмежувався вул. Першотравневою та двома новими намічуваними вулицями. Тут також передбачалося лише житлова забудова. Крім ділянки, яка прилягала до вул. Першотравневої, де планувалося формування громадського центру північно-західного житлового району. Він планувався як концентрована група установ періодичного обслуговування: будинок культури, бібліотека, універмаг, ресторан, будинок побуту.

Мікрорайон 3.

Мав вирости в східній частині району. Його межі позначалися вул. Першотравнева, Чорноморська, продовженням вул. Суворова та новою вулицею, яка мала пройти з північно-західного боку. На цій ділянці на той момент була вільною лише північна частина, яка відповідно до архітектурно-планувальної організації району передбачалася як комунальна зона. На цій території планувалося розмістити гаражі для індивідуального автотранспорту, банно-пральний комбінат, районну котельню та комплекс газового господарства.

У житлових мікрорайонах у окремих та придомових будівлях передбачалося розміщення школи, дитячих садків-ясел, роздачних пунктів молочної кухні, магазинів, їдальні, аптеки тощо.

Очаківці не уявляли свого міста без зелені та квітів. І це обставина бралася до уваги архітекторами під час планування нового району. Намічені зелені зони органічно вписувалися у планову структуру району та з'єднувалися в єдину систему, що вирішувала зв'язок житлових утворень із загальнорайонним центром та парковою зоною. До цієї системи також входили ділянки дитячих установ та шкіл. Проєктом передбачалося утворення в місті повноцінних і красивих насаджень. Для цього архітектори рекомендували висаджувати найцінніші з декоративного та біологічного погляду породи рослин, що відповідають кліматичним, ґрунтовим умовам місцевості, формі та призначенню планованих насаджень.

Нові магістралі

Будівництво нового мікрорайону передбачало також будівництво нових доріг. Так у вулично-дорожня мережа району передбачала дорогу для вантажного руху, загальноміську магістраль, по якій мало здійснюватися рух масового пасажирського транспорту, магістраль районного та місцевого значення.

Транспортне обслуговування району вирішувалося із повним розділенням руху транспорту та пішоходів. Основні транзитні для району транспортні потоки пропускалися через територію населеної зони вздовж траси для вантажного руху (вул. Суворова) та магістралі міського значення, яка проходила між населеними ділянками та курортною зоною. А вул. Першотравнева, яка мала з'єднати житловий район із центром міста, ставала вулицею районного значення. Масовим пасажирським транспортом для району планувався автобус. У новому районі планувалася широка мережа пішохідних доріжок. Вона з'єднувала житлові утворення з громадським центром, зоною відпочинку та спорту, зупинками громадського транспорту.

З урахуванням місцевих умов

Загальне архітектурно-просторове рішення забудови району зумовлювалося особливостями району. Враховуючи їх, у рішенні забудови перевагу надававалося горизонтальним п'ятиповерховим будинкам, зкомпонованим у секції. Ці будинки контрастно виглядають із дев'ятиповерховими спорудами, а також із дошкільними дитячими установами та школами.

У новому районі планувалися також більш висотні споруди. Розташування 12- та 14-поверхових будинків узгоджувалося з розташуванням основних найвідповідніших з композиційного погляду вузлів району та визначалася їх оглядовість як із далекої відстані, так і з близької.

Для збагачення природного ландшафту, його проявлення та для відображення характеру забудови міста-курорту, у проєкті використовувалися будинки терасного типу, орієнтовані в бік Чорного моря. А досягти цієї різноманітності повинні були за досить обмеженим способом — набором типових блок-секцій серії 87 і БКР із застосуванням поворотних індивідуальних вставок.

У кілька етапів

Об’єменно-просторове рішення забудови району давало ще одну перевагу: воно дозволяло вести будівництво передбачених об'єктів поетапно і мати на кожному етапі завершену композицію. Виходячи з цих можливостей, реалізацію заходів з забудови району було вирішено здійснювати у два етапи: перший до 1985 р., другий — після 1985 р.

Протягом усього періоду у цьому районі планувалося збудувати 442 тисячі квадратних метрів житла, зокрема, на першому етапі — 34,5 тисячі квадратних метрів. У період першого етапу поряд із житловим будівництвом передбачалося розміщення закладу повсякденного обслуговування.

Про те, що здійснилося за 40 років, а що ні, ми можемо побачити на власні очі. Варто лише пройтися по мікрорайону…

Газета «Очаківський тиждень» №87 від 01.06.19 р.
Фото: Олександр Приходько