Листопад в історії Очакова
На світанку 8 листопада 1737 р. осадники вдалися до військової хитрості — вчинили демонстрацію атаки на редут, після чого раптово атакували Ізмайлівські ворота. 300 яничар зуміли прорватися на територію фортеці. Судьба Очакова висіла на волосині, однак генерал Штофельн, не втрачаючи холоднокровності, ввів у бій резерви й особисто взяв участь у бою. Наступ був відбитий, втрати турків становили близько 400 осіб, а трофеями росіян стало чимало прапорів та осадних драбин
Очаківська міська управа у виконанні своєї постанови від 18 листопада 1905 р. увійшла до Очаківської Думи із доповіддю про те, що священик Свято-Троїцької церкви м. Очаків, у сумні жовтневі дні, коли в місті Херсон, Одеса та інших містах на півдні Росії відбувалися єврейські погроми, звернувся до своїх парафіян із зворушливим словом повчання, твердо дотримуватися заповідей Христових любові до ближнього. Проповідь ця, за повідомленням Управи, значною мірою сприяла заспокоєнню розумів простолюдинів, які вже в кількох випадках виявляли занепокоєння під впливом хибних тривожних чуток, розповсюджуваних особами, вихованими в дусі нетерпимості серед своїх одновірців.
Окрім встановлення мінних загороджень поблизу острова, на Березані був облаштований спостережний пост: «…останній з'єднаний із фортецею телефоном». Про це також свідчить секретна «Інструкція Начальнику передового поста на о. Березань, що входить до складу Морського відділу оборони фортеці» від 1 листопада 1914 р., яка зобов'язує «установити спостереження за мореходством у водному просторі в районі від Очаківського рейду до мису Аджіяс».
13.11.1925 р. та 20.11.1925 р. Очаківський президіум райвиконкому провів чергове засідання щодо сіл Бейкуш та Чижиковка. На засіданнях були присутні, крім відповідного складу президіуму, також селяни. У селі Бейкуш на засідання прийшло 40 селян та 50 лікнеграмників, які навчаються у школі ліквідації неграмотності. Було заслухано й розглянуто питання — звітний доповідь голови Бейкушської сільської ради, доповідь агента Госстраху про значення страхування, фінансового агента про хід кампанії з єдиного сільгоспналогу та доповідь про ліквідацію неграмотності
20.11.1925 р. тов. Раленко Ганну Спиридонівну, 43-річну, селянку с. Анчекрак, призначено заступником інспектора Ніколаївського Охмадиту.
У селі Дмитрівка під час жовтневих свят (листопад 1925 р.) прибували начальники — союз Рабторгслужб. Шефи подарували селянам невелику бібліотеку на 29 книжок. Коли шефи дізналися, що село не має приміщення для читальні, без зволікань звернулися до одного мешканця й орендували гарну кімнату. Крім того, шефи переплатили газету «Червоний Плугар»
З 10.11.1943 р. навчальні заняття в школах міста Очакова припинилися через те, що місто було оголошено прик фронтовою зоною
З листопада 1943 р. радянська авіація стала регулярно мінувати Дніпро-Бузький лиман, але це було відверто запізнілим рішенням, бо фронт стрімко відступав на захід, і це стало грати проти Радянської Армії. Лиман був буквально набитий мінами, за винятком вузького коридора фарватера. Весною 1944 року радянському командуванню знадобилося очищати акваторії і від своїх мін. Була зроблена спроба використати для цих цілей швидкі катери Г-5 у районі Севастополя. За статистикою, швидкохідних гліссерів типу Тупольова загинуло під час таких самоочисток більше, ніж за увесь час війни у бойових операціях. Після загибелі 10 катерів від цього способу очищення відмовилися. Для пошуку та підриву мін були терміново створені загони морських мінерів із числа молоді, яка пережила окупацію. Їм належало, швидко набувши навичок, знешкоджувати потужні морські фугаси…
Листопад 1957 р. багато мешканців Очакова зупиняються біля швейного цеху промартелі ім. Ватутіна, розташованого у центрі. Увагу привертає недавно виставлена фотовітрина зразків готової продукції підприємства
У листопаді 1983 р. очаківський «Будівельник» грав у півфіналі Кубка газети «ПП». Зустрічався з командою Жовтневого району в Очакові. Гра розпочалася з атак господарів, і на 8-й хвилині О. Журавко з кутового відправляє м’яч на дальню штангу. Б. Яковлев переправляє його в центр штрафного майданчика, де С. Мельеньтьєв головою забиває гол. Ініціатива далі на стороні господарів. Але свої голеві моменти вони не реалізовують. Мимо б’ють А. Белоус, М. Савич, С. Мельеньтьєв, О. Журавко. У таких випадках не забиваєш ти — забивають тобі. Так і сталося. Наприкінці першого тайму гості зрівняли рахунок. А на початку другого тайму вони вийшли вперед. «Будівельник» докладає зусиль, щоб вирівняти становище. На 27-й хвилині після розіграшу штрафного О.Журавко б'є по воротах, і м'яч попадає у руку суперника. Пенальті. Його точно виконує С.Мельеньтьєв. 2:2. За кілька хвилин до кінця м'яч після удару О.Журавко залетів у ворота, але його не зараховано. Основний час закінчився. Тепер післяматчеві пенальті. Більш точними були гості. Вони забили 4, а господарі — 3. Прощай фінал
15 листопада 2017 р. у нашому місті на сцені санаторію «Борисфен» виступила полтавська група «Краяни», легенда очаківських танцмайданчиків 80-х.
Сергій Кузнєць
Газета «Очаківський тиждень» №102 від 28.11.2020 р.
