У Очакові розгорівся бій за «Ольвію»
Дуже часто виникають ситуації, коли «смачний» шматок землі, пляжу, споруд настільки притягує, що невільно з'являється бажання його прихватизувати. Бюрократична тяганина з будівельною документацією бази відпочинку «Ольвія» в Очакові, Миколаївської області чимось нагадує епопею підготовки до рейдерського захоплення.
Як безневинна будівельна робота перетворилася на прокурорський марафон
Місто Очаків прийнято вважати перлиною Миколаївщини та найкращим місцем для сімейного відпочинку: вихід до Чорного моря, лікувальні піски, прекрасне повітря та помірні ціни. Пансіонат «Ольвія» – одне з найулюбленіших місць мешканців Миколаєва. Крім того, щороку тут оздоровлюють сотні дітей із усіх куточків України.
Власник бази відпочинку Валентін Омельчук створив чудові умови на своїй території та постійно вкладає кошти у розвиток пансионату. У червні 2011 року Валентін уклав договір із Очаківською міською радою на оренду земельної ділянки 0,5 га. Згідно з держгеокадастру, ділянку між «Ольвією» та військовою частиною А-2899 передали під розміщення автостоянки. У вересні того ж року міська рада надавала Омельчуку право на будівництво стоянки та адміністративно-господарського приміщення. Держархбудінспекція, керуючись наявністю повного пакета документів, видала декларацію про початок будівельних робіт. У 2013 році Валентін отримав дозвіл на будівництво столової та адміністративно-господарського приміщення площею 556,12 квадратних метрів на території тієї ж ділянки з обмеженням висоти будівель до 9,5 метра.
Виконуючи будівельні роботи, інспектори Держархбудінспекції провели планову перевірку, яка підтвердила, що всі роботи ведуться згідно з нормами та цільовим призначенням ділянки. Єдине зауваження — відсутність інформаційного стенду. Валентін одразу сплатив штраф і виправив недолік.
«Приключения» підприємця почалися у 2014 році. У червні Валентін отримує постанову Очаківської міжрайонної прокуратури про проведення перевірки, підписану Константином Меріміриним. У постанові підприємця звинувачують у нецільовому використанні ділянки. Проте в жовтні Верховна Рада вносить зміни до закону «Про прокуратуру», які забороняють проведення прокурорських перевірок. Тому, щоб отримати можливість «надавити» на підприємця в кінці 14-го року за наказом прокуратури відкривається кримінальне провадження за статтею 356 Кримінального кодексу України («Самоуправство»). Справу вів слідчий Очаківського міського відділу поліції Шумілов. Омельчук передав йому всі акти, містобудівні умови, декларації. Загалом, увесь пакет документів, який демонстрував повну законність будівельних робіт та дотримання всіх умов.
«Більше до мене питань зі сторони слідства не було. Я зробив висновок, що у Очаківської міжрайонної прокуратури питань щодо цільового використання землі не буде», — пояснює Валентін.
Марш перевірок
Здавалося б, про те, що сталося, можна забути. Проте 29 лютого 2016 року Держархбудінспекція отримує лист від прокуратури з вимогою провести позапланові перевірки об’єктів на території «Ольвії». І вже через кілька тижнів починається серія перевірок.
«Ко мне, как к распорядителю и арендатору земли, прокуратура щодо її використання ніяких запитів не робила. Ну викличте мене до прокуратури в рамках кримінального провадження, витребуйте документи та пояснення! Але ні. Думаю, цього не робили спеціально, бо якби мої свідчення були зафіксовані у протоколі, у них не було б повода ритися у брудному білизні та тримати мене «на короткому повідку», — зазначає Валентін.
Найбільше підприємця збентежило те, що перевірку ініціював прокурор Ярмошевич, а не слідчий Шумілов, який проводив слідчі дії. Прокуратура, як сторона процесуального керівництва, може давати вказівки слідчому, але не інспекції архітектури та будівництва. Через це Омельчук вважав перевірки інспектора Держархбудінспекції Юрія Денежко незаконними.
Після серії перевірок Валентін спробував подати до прокуратури позов проти Денежко, вказавши порушення інспектора. Проте замість відкритого провадження, яке мало б з'ясувати, чи перевищив Денежко свої повноваження і наскільки законними були його дії, Омельчук отримав відписку, у якій повідомили, що Очаківський відділ поліції здійснює кримінальне провадження за статтею «Самоуправство». У діях Денежко порушень не знайшли. Листа підписав заступник начальника місцевої прокуратури №1 Бандура. Забавно: протягом тижня Бандурі, не відкриваючи провадження, вдалося встановити законність дій Денежко. Звісно, не варто забувати, що органи прокуратури самі й направили його на ці перевірки. Можливо, це було б смішно, якби не було так сумно. Адже кримінальне провадження, відкрите Очаківським ГО, тривало з кінця 2014 року. Варто зауважити, що згідно з Кримінальним процесуальним кодексом України, строк досудового розслідування не може перевищувати 12 місяців. А в березні 2016 року, згідно з відповідями прокуратури, розслідування ще тривало.
Відписки на заяви
Подавав заяву на інспектора Валентін неодноразово, однак місцева прокуратура вперто «плутала» заяву з запитом та замість реєстрації у реєстрі надсилала відповіді. В кінці листопада 2016 року Омельчуку все-таки вдалося подати заяву. Однак чомусь її розглядали не за місцем проживання заявника (Центральний район Миколаєва) або за місцем розташування Держархбудінспекції, на яке було подано позов (Інгульський район). Справа передана в те саме Очаківське відділення поліції.
«На мою думку, так сталося, бо саме цей відділ розслідував кримінальне провадження, відкрите за наказом Меріміеріна. Тоді він був Очаківським міжрайонним прокурором, а зараз займає посаду заступника керівника місцевої прокуратури №1. Ярмошевич, який ініціював перевірки Держархбудінспекції, — у нього підпорядкування. Мені довелося звертатися до керівника місцевої прокуратури №1 Дмитра Левицького; у грудні 2016 року моє повторне звернення було направлене на розгляд відповідно до чинного законодавства», — пояснює Омельчук.
На даний момент Валентину вдалося виграти два суди проти Держархбудінспекції, за третім позовом слухання тривають до сьогоднішнього дня.
Що стосується кримінального провадження, відкритого у 2014 році, прокуратура досі не передала справу до суду.
«Якщо вони вважають, що я щось порушив, якщо у них є докази, чому справа тягнеться вже кілька років і не передається до суду? Немає підстав? Закривайте провадження. Якщо вважаєте, що вони є — нехай вирішує суд», — говорить Омельчук.
9,5 метра висоти будівлі перетворились на 5,5 Але найшокуючі факти у цій історії розкрилися під час засідань Адміністративного окружного суду за заявами проти Держархбудінспекції.
Отже, повернемося до 2013 року. Містобудівні умови, видані Очаківською міськрадою, обмежували висоту будівель до 9,5 метра, а ділянка під будівництво — 556,12 квадратних метрів. У тому ж році акти Держархбудінспекції підтверджували цю інформацію. Але коли на суді Омельчук вимагав показати матеріали справи, він був шокований тим, що побачив у документах. У містобудівних умовах, нібито виданих міськрадою, які надала прокуратура з печаткою того самого Мерімеріна, стояли зовсім інші цифри – 5,5 метра і 227,6 квадратних метрів.
«Пояснити, звідки взявся такий документ, мені не змогли. Держархбудінспекція говорила, що отримала його з прокуратури. Але за логікою саме Держархбудінспекція повинна була надавати такий документ слідству, оскільки справа вже йшла. Хто саме організував підробку документів — невідомо», — говорить Валентін.
Якщо ж розмір будівництва дійсно обмежувався 227,6 квадратних метрів, чому тоді у Держархбудінспекції не виникли запитання в 2013 році. Чому їхні акти чорним по білому підтверджують зазначені 556,12 квадратних метрів? Відповіді на ці запитання Омельчуку не може дати ні інспекція, ні правоохоронці.
Надія на закон
Валентін був змушений звернутися до прокурора області Тараса Дунасa, щоб він допоміг навести порядок серед своїх підлеглих.
«Мені здавалося, що рекетирська, рейдерська, корупційна влада залишилася в минулому і після лютого 2014 року щось почне потихеньку змінюватися, але спостерігаючи за такими діями прокурорів Очаківського відділу Місцевої прокуратури №1, мені здається, що я помиляюся. Я бачу в діях прокурорів змову або непрофесійну роботу, або корупційну складову. Щоб не переносити дану, незрозумілу для мене, ситуацію в площину Генеральної прокуратури, Антикорупційної прокуратури, прошу Вас допомогти з вирішенням проблеми», — пише Валентін Омельчук у зверненні до Дунаса.
Сьогодні, з якихось причин, всі закривають очі на безчинства, що творяться в зонах відпочинку: у Коблево екскаваторами риють пляжі, узбережжя «прикрашають» будинки колишніх прокурорів, а очаківський пансіонат із повним пакетом документів та дозволів «дергають» уже майже три роки. Поставити крапку в цій дивній і заплутаній справі зможе, звісно, лише суд. Підприємець лишається сподіватися лише на компетентність служителів Феміди.
Джерело: Известия Миколаївські
