Брехня у ЗМІ соціально небезпечна та карана (офіційне звернення С. Бичкова)

Офіційне звернення виконуючого обов'язки міського голови С. Бичкова до мешканців міста та недобросовісних, відверто брехливих ЗМІ

Там, де відсутні професійні навички та знання, іноді допомагає прагнення виконати роботу якісно. Працьовитість і справжнє бажання допомогти людям часто творять дива, допомагаючи навіть дилетантам досягти бажаного результату. У той же час, коли за роботу беруться не просто дилетанти, а ще й безвідповідальні люди — очікуйте халтури.

Нещодавно в Україні зафіксовано зростання випадків поширення неправдивої інформації, зокрема через мережу Інтернет. Іноді така інформація розповсюджується як жарт, а іноді з певною метою й мотивом. Проте поширення недостовірної інформації тягне за собою відповідальність, у тому числі й кримінальну.

Будь-який справжній професіонал засобів масової інформації знає про відповідальність та, звичайно, не порушує закон, розуміючи, що на правопорушників можна подати позов до суду про відшкодування шкоди за поширення неправдивої інформації.

Тому, звісно, коли читаєш завідомо неправдиву інформацію в газеті або в Інтернеті, розумієш, що тут професіоналізмом не пахне. Але це у випадку, коли йдеться про просту халатність у роботі. А як оцінювати дії тих ЗМІ, в яких неправдива інформація поширюється умисно? Тут уже час говорити про відповідальність, передбачену законом, який, як відомо, є єдиний для всіх.

Конституція України кожному гарантує право на свободу думки і слова, на вільне висловлення своїх поглядів і переконань (ст. 34). Разом із тим відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно дотримуватися законів України, не посягати на права і свободи, честь та гідність інших людей. Право на свободу думки й слова, на вільне висловлення своїх поглядів і переконань співвідноситься з обов'язком не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що зневажає її гідність, честь або ділову репутацію. Такі ж, хто займається цим умисно, свідомо приймають на себе відповідальність перед законом.

Я у даному випадку говорю про публікації газети «Очаків сьогодні», редактор якої Павло Казар’ян, неодноразово розповсюджував недостовірну інформацію про діяльність міської влади, депутатів та комунальних підприємств міста.

Ця газета, що видається за замовленням громадської організації «Очаків за справедливість», поставила перед собою завдання допомагати мешканцям у вирішенні їхніх проблемних питань. Мета — чудова. Саме для цього, загалом, ЗМІ й створюються. Але шлях до цього колектив газети обрав безрезультатним для самих мешканців міста. У кожному випуску простежується відверте прагнення очернити владу та піднести як правозахисника Павла Казар’яна та окремі громадські й політичні організації.

Цікаво, що жоден працівник редакції не звернувся до органів влади із офіційного листа або проханням надати роз’яснення тієї чи іншої теми. Взявши до уваги проблему, у цій газеті її просто роздувають, як повітряну кульку. А коли вона лопається, то крім гучного хлопка не залишається нічого.

І навіть ті «добрі» справи, якими так активно займаються редактор та солідарні з ним громадські діячі, окрім як піар-акціями, не назвеш.

Ну, взяти хоча б питання вартості міжміських перевезень. Посиділи, поговорили, перевізника покарали. Проте забули читачам розповісти, що саме та політична сила, яку представляє в нашому місті Павло Казар’ян (партія «Удар»), перебуваючи у коаліції у Верховній Раді, сприяє зростанню цін на все: газ, світло, воду, паливо та інше. Так, чому захисник народу Казар’ян забуває про це розповісти своїм читачам?

Чому мовчить він і про те, яку саме особисту лепту вніс під час розгляду тарифів на воду, ставши членом громадської комісії. Чому? Відповідь, думаю, очевидна. Як можна претендувати на довіру мешканців міста, якщо ти навіть не є мешканцем міста? А виявляється, претендувати можна. Потрібно всього лише зареєструвати «незалежну» газету і на її сторінках виступати захисником народу.

Хочу додати, що випускати газету зараз — справа дороговартісна. Тираж у три тисячі примірників обходиться приблизно у дві тисячі гривень. За щирого бажання допомогти людям ці гроші можна було б спрямувати на справді корисні справи. Тим більше, що в Очакові вже існує кілька газет, у яких кожен може вільно висловлювати свої думки.

Шановні активісти, відкрийте в Очакові бодай кафе, бодай щось, що приносить користь його мешканцям. У нас для всіх можливості рівні. Ми раді кожному, хто прагне поліпшити Очаків не лише словом, а головне — ділом.

Крім коштів на дитячий майданчик були виділені 24 тис. грн на благоустрій місця демонтованого пам’ятника Леніну та сто тисяч на ремонт доріг в Очакові. У поточному році вже здійснено ремонт дорожнього покриття на вулицях: Бебеля, Чижикова, Первомайська, 8 Березня, Міра, Курортна, 60 років СРСР, на що витрачено 250 тис. грн з місцевого бюджету. Зараз ведуться роботи з ремонту вулиць: Енгельса, Шмідта, Шкрептієнко, Урицького. Роботи виконує Очаківський райавтодор (начальник Р. Бобров), працівники якого — місцеві мешканці, отримують заробітну плату, а не сидять вдома поки із держбюджету не виділяються кошти навіть на ямковий ремонт.

Ремонт дороги на вулиці Урицького

Постійно проводяться роботи з відновлення вуличного освітлення. На це вже виділено 80 тис. грн. Встановлено нові лінії освітлення по вулицях: Курортна (до будинку №30), Міра, Ювілейна, Бугська. Це, не рахуючи відновлення мереж після заміни опор працівниками облэнерго.

Сміття (траву, гілки, листя) службою благоустрою щодня вивозиться десятками кубів, а не показовими 10 пакетами, які активісти винесли на площу. До речі, у цьому випадку теж не обійшлося без перекручування фактів редактором. Говорячи про те, що активістам після проведеного ними суботника погрожували адміністративною відповідальністю, він «забув» згадати об обставинах, за яких було зазначено, що «за порушення порядку в місті існує адміністративна відповідальність». До того ж, він замовчав, що обговорення цього питання відбулося на апаратній нараді з керівниками міських установ, на якій Казар’ян не присутній взагалі через відсутність у нього такого статусу.

Що стосується обговорення редактором питань водопостачання, то тут взагалі, відверто кажучи, — суцільний піар і ні слова про те, скільки зусиль дійсно доклали до вирішення питання міська влада. Де справедлива об’єктивність ЗМІ? Чи це поняття взагалі невідоме газеті «Очаків сьогодні»?

Редактор не помічає також коштів, виділених із міського бюджету на капітальний ремонт школи №1, ремонт даху та приміщень НВК «Сонечко». А адже це також робота наших депутатів і міської влади.

Ось так, сидячи в редакторському кріслі, деякі діячі створюють обманну ілюзію, використовуючи для цього такий важливий громадський інструмент, як свобода слова.

І все ж, думаю, не зайве нагадати, що на сьогоднішній день законодавством України створено всі необхідні засоби для захисту прав осіб, щодо яких ведеться розповсюдження неправдивої інформації. При цьому постраждалому варто лише ініціювати механізм, подати заяву до правоохоронних органів або позов до суду. Про це слід пам'ятати кожному, хто вирішив займатися журналістикою без спеціальної на те професійної підготовки.

виконувач обов'язків міського голови
С. Бичков