Легендарний Мамука з Очаківського «Маяка»

Якщо не бачили Мамуку Джугелі на полі, то хоч раз чули про нього футбольні вболівальники Очакова. То хто ж такий Мамука Джугелі?

Джугелі Мамука (Іван) Рамазович
Народився 14 квітня 1969, Зестафоні, Грузія
нападник, півзахисник
Зріст 180, вага 74.
Срібний призер чемпіонату Грузії 1993/1994. Тренер-селекціонер «Олімпі» Руставі, Грузія (2008), «Волга» (Нижній Новгород). Спортивний директор «Анжі» Махачкала (2009).

В Україні крім Очакова про нього знають мало. Навіть досвідчені вболівальники забули про існування такого футболіста. Можливо, що його пам’ятають ще в Шепетівці, Луганську, Сімферополі, Миколаєві чи Івано-Франківську трохи. Як-не-як, у 90-х цей гравець одягав футболки місцевих клубів.

Народився Мамука Джугелі в 1969 році в місті Зестафоні, який розташований на східній частині Колхидської низовини, на обох берегах річки Квирила, за 180 км західніше Тбілісі. Невідомо, чи це збіг обставин, але за кілька десятків років до народження Мамуки місто називалося Джугелі — на честь грузинського соціал-демократа Валико Джугелі, однофамільця майбутнього футболіста (Івана часто називають «Джугелією», додаючи літеру «я»).

Після школи пішов служити до складу СА, а саме до стройбат. Службу проходив у в/ч 1909 ОСТБ м. Очаків. І тут починаєтеся його любов до футболу. При частині була організована футбольна команда «Зірка», яка брала участь у міських змаганнях. За нею й почав виступати Мамука — і став одним із лідерів колективу. Тут його помітили та стали привертати до команди «Маяк». Ті, хто пам’ятають його гру, а також одноклубники Джугелі, насамперед відзначають нестандартність грузина. Швидкий, напористий і, що головне, технічний. Бразильцями наш чемпіонат тоді не міг похвалитися, тож Мамука був своєрідною екзотикою і часто балував глядачів красивими фінтами. Очаківський період Мамуки закінчився разом із службою.

У 20 років, у 1989 р., він потрапив у «Колхеті-1913» з м. Поті (у сезоні 1993-1994 став срібним призером чемпіонату Грузії). Далі були ФК «Кутаїсі», «Маргветі» зі Зестафоні. У 1995 році він з’являється в складі шепетівського «Темпу». Не дивно, що тоді на Джугелі особливо ніхто уваги не звертав — він був одним із десяти грузинів, які прибули в Україну за пропозицією президента «Темпу» Джумбера Нішнянідзе.

Щоб освоїтися в нашому чемпіонаті, йому вистачило 4 матчі — його перший гол прийшовся у ворота «Кривбаса». До кінця сезону він відзначився ще раз — з пенальті забив «Вересу». Наступною командою на українському етапі кар’єри Мамуки Джугелі стала луганська «Зоря». Дебютував грузин досить блискуче. У матчі проти «Волині» він з’явився на поле на 21-й хвилині, а через 15 хвилин відзначився забитим голом. У футболці луганської команди Джугелі відзначився ще двічі — тижнем пізніше спочатку забив «Карпатам», а потім — «Дніпру». Але зрештою, «Зоря» вилетіла із Вищої Ліги, а Джугелі поїхав у Сімферополь. За традицією Мамука не відкладає справи на довгий ящик, а діє за принципом «все і одразу». Уже в третьому матчі у складі «Таврії» грузин забив двічі, тим самим приніс команді перемогу над «Торпедо» з рахунком 2:1. Але у Джугелі не все було гладко на півострові. Він зіграв півсезону і поїхав у Латвію. Потім знову з’явився, зробив усе за тим же сценарієм і опинився в Миколаєві. Не відомо, коли саме, але в житті Джугелі сталося своєрідне перетворення. Можливо, зіграв роль фактор оселення, але тепер Джугелі стали називати Іваном. Вперше грузина назвали саме так у програмці до матчів «Карпат» і «Таврії» у 1998 році. Напевно, подія сталася раніше, але на папері цей факт був зафіксований саме тоді. У «Прикарпатті», куди Джугелі перейшов на початку 1999 року, його вже називали Іваном. Там він провів всього 4 матчі, загальну тривалість яких була меншою за 90 хвилин. Щоразу Анатолій Заяєв випускав грузина на заміну. Кількома місяцями раніше Джугелі зіграв 5 матчів за СК «Миколаїв» Анатолія Конькова, але теж нічим особливим не запам’ятався. Останній раз Іван Джугелі з’явився на українських полях у Вищій лізі за пару днів до свого 30-річчя. Наступною командою у кар’єрі Івана став липецький «Металург», але там він традиційно провів всього пару ігор. На закінчення футбольного шляху Джугелі пограв на Батьківщині за «Локомотив» (Тбілісі) та «Металург» (Руставі). А останньою командою в кар’єрі Джугелі стала луганська «Зоря», до якої він повернувся через кілька років. Протягом п’яти сезонів Мамука грав у вищому українському дивізіоні. Грузинський футболіст не відрізнявся особливою результативністю, і його ігровакар’єра, по суті, не була хоч трохи помітною. Майже два десятки матчів у Першій лізі, і Мамука завершив активні виступи.

Ігрова кар’єра
1989 «Колхеті-1913» Поті
1990 ФК «Кутаїсі» Кутаїсі, Грузія; «Колхеті-1913» Поті, Грузія
1991 «Маргветі» Зестафоні, Грузія
1992 «Маргветі» Зестафоні, Грузія
1993 «Маргветі» Зестафоні, Грузія
1994 «Колхеті-1913» Поті, Грузія
1994-95 «Колхеті-1913» Поті, Грузія; «Темп» Шепетівка
1995-96 «Зоря-МАЛС» Луганськ
1996-97 «Таврія» Сімферополь; «Динамо» Саки
1997 «Даувага» Рига, Латвія; «Металургс» Лієпая, Латвія
1997-98 «Таврія» Сімферополь
1998-99 СК «Миколаїв»; «Прикарпаття» Івано-Франківськ
1999 «Металург» Липецьк, Росія
1999-00 «Локомотив» Тбілісі, Грузія
2000-01 «Гурія-Локомотив-2» Грузія; «Горда» Руставі, Грузія
2001-02 «Горда» Руставі, Грузія; «Зоря» Луганськ

Тут почалося найцікавіше. Після закінчення ігрової кар’єри Мамука Джугелі вирішив стати агентом грузинських гравців, причому досить швидко в його поле діяльності потрапив російський ринок. Успішна робота в першому дивізіоні розпочалася в 2009 р., коли він став спортивним директором махачкалинського «Анжі». Саме в цьому ж році Махачкала зайняла перше місце в ФНЛ і перебралася до Прем’єр-ліги. Згодом місцем роботи стала «Волга», і тут же, «Волга» вийшла в ПЛ.

Сьогодні Мамука Джугелі успішний агент і футбольний функціонер. Сфера його діяльності — головним чином Росія. У сусідній країні чимало чуток про цього харизматичного грузина. Через надмірну емоційність та імпульсивність Мамуки Джугелі навколо нього часто виникали скандали. Що з цього правда, що ні — відомо тільки самому Мамуці Рамазовичу.

Сергій Кузнєць
Використані матеріали Інтернету