Великий баклан маленької Очаківщини
Втручання людини в природне середовище здатне перетворити цілком безневинну істоту на небезпечного шкідника, що завдає відчутної шкоди як господарській діяльності людей, так і дикій природі. У нас прикладом такої несподіваної трансформації є птах, про який особливо багато говорять у останні роки — великий баклан. Регулярно на нашому узбережжі ми зустрічаємо великих чорних птахів, що сидять із розкритими крилами.
Убачити баклана можна вже й у межах міста — неакуратна чорна птаха з довгою шиєю та короткими крилами важко літає над водою або сидить на дереві з розкритими крилами.
Особливо їх багато на затоплених баржах військового порту. При наближенні людей птахи неохоче злітають або пірнають у воду. Хоча здебільшого вони відчувають себе «хазяїнами» і нікого не бояться.
Ще на початку минулого століття для Очаківщини ця птаха була чимось далеким і екзотичним. Різні види бакланів мешкали далі від людського житла. Лише одна маленька колонія великого баклана існувала в наших краях — на острові Березань.
Так бути не могло інакше. У дику природу великий баклан здатний вижити лише на відокремлених морських островах, де немає наземних хижаків. І там його чисельність обмежували хижі птахи. Рівновагу в природі було порушено у 30-ті роки: варварське знищення хижих птахів, особливо орланів-білохвостів та болотних лунь, дозволило бакланам перебратися на континент. У результаті стався різкий ріст чисельності виду. У 60-ті роки в дельті Дніпра гніздилося вже півтори тисячі бакланів. Останні роки чисельність великого баклана зростає все швидшими темпами. Вид заселив не лише плавні Дніпра, але й острови та береги Ягорлицького та Тендровського заток. Значною шкодою для рибного господарства справа не обмежується.
Помет бакланів токсичний для дерев: у Чорноморському біосферному заповіднику під загрозу опинилися унікальні реліктові дубові рощі на березі Ягорлицької затоки. На заповідних островах баклани відтісняють гніздову територію у рідкісних та зникаючих видів птахів. На маленьких островках колонія бакланів, збудовуючи гнізда, здатна знищувати всю рослинність під корінь. Внаслідок цього острови просто розмиваються хвилями.
Ось так баклан із мало відомої та малочисельної екзотичної птахи перетворився на справжній бич рибного господарства та природоохоронної роботи. Проблема негативного впливу великого баклана існує і потребує рішення, а для цього потрібна державна програма.
Сергій Кузнєць,
державний інспектор з охорони
навколишнього середовища Чорного моря
Використано «Історія гніздування та динаміка колоніальних поселень великого баклана в Чорноморському біосферному заповіднику»
