Очаківський баркас
У Очакові, як у будь-якого рибальського міста, є свої традиційні плавзасоби: яли, баркаси, шаланди, фелюги, назви та конструкції яких походять з різних народів світу.
Баркас — традиційна чорноморська рибальська лодка. Але слово голландське. До революції баркаси становили малий флот у портах та гаванях — за їхньою допомогою на рейдах розвантажувалися судна. Вони мали змогу прийняти вантаж до 15 тонн, привезти його до порту та розвантажити.
Потім з'явилися чорноморські баркаси, на яких ловили рибу. Десятки баркасів борознили море й лиман, обдаровуючи очаківців бичками, скумбрією та кефаллю.
Працівники рибколгоспу «Свідомість»
Від інших лодок баркаси відрізняються рівною транцевою кормою. Така конструкція дуже зручна за попутних вітрів. Баркаси будувалися судоплотницькими цехами. Великі цехи працювали по всьому узбережжю — від Дунаю до Керченської протоки. Один такий великий цех знаходився в селі Іванівка Очаківського району. У ньому трудився майстер Валерій Леонтійович Стафикопуло, потомствений суднобудівник, чий рід з початку ХХ століття забезпечував баркасами все чорноморське побережжя.
Баркаси будувалися за розмірами: 6, 8, 10 та 12 метрів. Відповідно змінювалася ширина і призначення. Малі баркаси призначалися для лиманів. Вони мали невелику осадку, ними було дуже зручно керувати на мілководді. На більших 12–14-метрових баркасах вирушали далеко в море на лов, іноді залишаючи рідний очаківський берег на кілька днів.
Дуже шкода, що очаківський баркас, як і очаківська шаланда, зникає з нашого життя.
Жанна Кузнєц
Фотографії з архівів очаківців
