Унесені морем

Щороку Україна в середньому втрачає 62 гектари берегової зони. Пляжі змиваються, берегові схили зсуваються в море, скелі руйнуються та обсипаються. Цей процес — природний, однак людині вдалося його прискорити, і земельні втрати зростають. Найсильніші хвилі, крихкі породи на березі — усе це разом призводить до того, що узбережжя постійно змивається морем.

 

До прискорення руйнування берегу призводить усе, що заважає піску, який переноситься хвилями, переміщуватися вздовж берега: забудова побережжя, розташування портів у місцях надходження піску в море. Як би дивно це не звучало, але часто будівництво берегозахисних споруд (хвилерізи, буни) також призводить до порушення вдоль берегового потоку піску. Приклади можна знайти на очаківському узбережжі.

На зорі берегозахисної справи, десь на початку 60-х, заходи з охорони берегів полягали у зведенні хвилерізних стін вздовж берега, які виступали в море — хвилерізи та штучні миси.

Турбаза Очаків. Берегоукріплення

Через десятиліття виявилося, що такі методи призводять до несоразмерного посилення розмивання берегів навколо захищеної зони, пляжів, а також до швидкого руйнування самих споруд. І знову приклади можна знайти на нашому узбережжі. У останні роки з'явився термін «управління береговою зоною». У це поняття включаються споруди дамб та плотин, намивання піску, контроль забруднення та забудови прибережних земель, охорона флори та фауни хрупких берегових екосистем. Ймовірно, пройде кілька років, і усвідомлення потреби всебічного захисту берегів увійде й у наше життя.

С. Кузнєць,
державний інспектор з охорони
навколишнього середовища Чорного моря