Перший фестиваль мистецтв «Весняні ноти творчості»
Не раз побував я у полоні полотен великих майстрів,
Бувало й серце тремтіло від щастя, що диво зустрів.
Та всіх найдорожчих для мене — картини весняної миті,
Де квітень у зеленій рамці рожево й біло летить.
Юрій Зіньковський
Ось і завершився наш Перший фестиваль мистецтв «Весняні ноти творчості». Отгреміли фанфари. Роз'їхалися учасники. Та залишилося радісне та приємне післясмак: як багата Очаківщина талантами, які необхідно розвивати та примножувати. Недарма у Положенні про фестиваль немає обмежень ні в жанрах, ні в віці, ні в регламенті. Адже кожному є що сказати.
Дякуємо, Миколаївобленерго, що під час фестивалю, а це добрих 3 години, світло не вимикнули, як того вимагав графік, і звукорежисер Віктор Зволинський працював безперебійно та високопрофесійно.
Ідея фестивалю виникла після відкриття виставки живопису та декоративно-прикладного мистецтва 1 березня під час снігових заметів та природних катастроф. Як не заохотити людей з обмеженими можливостями, але з золотими руками, чудових Очаківських художників, різних за віком і стилем, але єдиних у своїй любові до рідного краю та просто творчих особистостей? Також — відданих мистецтву людей, які прийшли, не зважаючи на погодні умови. Саме завдяки їм у залі панувала дивовижна атмосфера творчості, любові та єдності.
І ось 18 квітня в музичну гостинну військово-історичного музею увірвалася «Весна» разом із піснею Ісаака Дунаєвського, яку так талановито, артистично, неперевершено виконала молода викладачка музичної школи міста Очаків — Вікторія Миколаївна Гудкова. Її виступ зірвав тишу і освітлив своїм світлом усіх гостей фестивалю.
Завідувачка музею Анжела Юріївна Захарова підкреслила, як важливо об'єднувати людей, а не роз'єднувати у наш нелегкий час. Це і є місія мистецтва. І дійсно, гостинні стіни та злагоджена робота всіх працівників музею перетворили музичний зал на культурний центр міста. Відкриття відбулося.
Організатор і ведуча фестивалю — голова міської організації інвалідів Лілія Валеріївна Калка звернула увагу на важливість об'єднання не лише декоративно-прикладного мистецтва, але й музично-літературного жанру в одному заході.
Краєзнавець Ігор Володимирович Марченко презентував на виставці збільшену копію карти Таврійської губернії Дніпровського повіту 1894 р., яка ніде не документувалася, список — копію напрестольного хреста Суворова 1886 р.
Особлива гордість Очакова — це його люди, благодійники та жертводавці: Г.Д. Судковський, М.Т. Гоствіцька, пані Кирякова (шахістка), священник Микола Подгорський, який своєю проповіддю про любов до ближнього в 1905 р. запобіг єврейським погромам, селянин Логачев, винахідник Генріх Адлер. Ігор Володимирович подарував музею «Повість про полковника Сергія Непейціна», для якого Кулибін зробив механічну ногу, і він навіть міг танцювати на балах. Ось такі цікаві та достовірні історичні факти ми дізналися від наших краєзнавців.
Хоча й не зміг через стан здоров'я приїхати Юрій Васильович Зіньковський, але душею він був із нами. Доцент кафедри математики університету ім. В. Сухомлинського, краєзнавець, автор науково-методичної літератури Олег Іванович Баран прочитав свої вірші, присвячені Зіньковському, і заглянув у минуле, згадав історію будівництва музею, редакції, музичної школи, підкреслив наскільки крокнула вперед культура міста Очакова, виріс професійний рівень його працівників і запропонував організувати роботу радіо «Очаків FM». Бібліотеці були подаровані книги з серії «Обдаровані мудрістю» (В. Зебек, В. Васляєв, Н. Рябошапка, Я. Погребняк та ін.)
Як блискавка увірвалася зала й осліпила своїм талантом викладачку та концертмейстерку Очаківської музичної школи М.М. Богатикову — переможницю обласного конкурсу «Перлини півдня». Її твір для фортепіано «Учитель і учень» — це «краткий курс музичної літератури», заснований на кращих зразках класичної музики, але в сучасній обробці автора. Чарівний «Очаківський вальс» на вірші А. Горчакова у талановитій аранжуванні Олега Кулешова у її незабутньому виконанні підкорив слухачів.
Далі Л.В. Калки були представлені майстри із товариства інвалідів: Ольга Мілевська, яка працює в стилі квілінгу, декупажу та створює казкові образи й квіти з паперу; Світлана Швиденко з мініатюрними шкатулками-табакерками, які користуються великим попитом у відпочивальників; Єлизавета Падалко, у руках якої шматочки шкіри перетворюються на шедеври — ексклюзивні сумки, гаманці, косметички.
Вишиті картини Марини Філатової презентувала її мама Ірина Григорівна, сама захоплюється вишивкою бісером. Величні кораблі й крейсери — це роботи Едуарда Ковалєва, «Моя флотилія». Дивовижний декор пляшок презентували Вікторія Тищенко та Ольга Мілевська. Їхній натхненник та волонтер Анжела Єремєєва сама створює унікальні шкатулки з ракушок.
Анна Сеніна та працівники музею Т.М. Федорова, Л.І. Шмата одягають непоказні пляшки у весільні вбрання, камуфляжі та перетворюють їх на вази для квітів.
Заіскрилася, засяяла Наталя Захарова зі своєю авторською піснею «Україно, сяй!» — лауреатка та дипломантка 7-го, 8-го та 9-го обласних авторських конкурсів «Перлини півдня».
Наймолодша учасниця фестивалю Дарія Коржова представила свої музичні композиції. У талановитих батьків — талановиті діти.
Свої живописні роботи представили художники Ігор Пічугін (морські пейзажі, марини, натюрморти), Віталій Манжос (морські пейзажі). Віктор Чудний створив унікальну картину-реквієм маслом — план фортеці 1788 р. «Осада та штурм фортеці Очаків».
Свою поезію презентували чарівні молоді поетеси Ксенія та Єлена Бондаренко — це любовна лірика.
Кукли-мотанки зроблені руками кустурубських майстринь Ольги Бурлакової та Тетяни Іванець, яких підтримує й надихає Аїна Припутнева, мріє передати весь свій досвід підростаючому поколінню.
Представила свою поезію викладач української мови та літератури Куцурубської ООШ Поліна Васильівна віршами «Весна», «Герої не вмирають». До сліз тронув вірш, присвячений чоловікові.
Цієї невимовної любові пронизані й вірші Євгенія Пройденка:
Я візьму твої руки в долоні і до серця свого пригорну.
Я у тебе на віки в полоні, я кохаю тебе лиш одну.
І як підтвердження весняного настрою фестивалю та поетичних рядків Євгена: «І те, що прозябало в тишині — холодній, мертвій, до ноти безучасній, раптом ожило, заговорило мені про музику великої й прекрасної» вирвалась блискучим фонтаном музична композиція А. Цфасмана «Неудачное свидание» у виконанні викладачів МШ С.А. Робулець та О.А. Швец.
У Куцурубі панує особлива атмосфера творчості, адже з 40 учасників добрих десять — куцурубчани. Громада приділяє особливу увагу культурі — краща в Україні. Виділяються кошти на ремонт та утеплення школи мистецтв, будинку культури, бібліотеки, на придбання музичних інструментів. Результат очевидний, адже суспільство починається з рівня культури. Прекрасна програма Наталії Чудної — свідчення тому. Незважаючи на третю годину фестивалю, публіка не відпускала її зі сцени.
Катерина Карауш працює з орігамі, Тетяна Федорова вишиває картини хрестиком, Валентина Холманських — фотохудожник, вона уловлює найкрасивіші моменти природи на Ягорлицькому заливі та Чорному морі.
Свої авторські пісні та спогади представив Геннадій Трушицин, який виконав їх під акомпанемент гітари.
Цікаву історію перетворення 13-річної наложниці на графиню Софію Потоцьку розповіла нам краєзнавець Світлана Іванівна Коржова, розповівши про бойове хрещення Софії під стінами фортеці Очаків. І, незважаючи на втому, ми слухали її з великим інтересом.
Не могли не взяти участь у фестивалі автори численних пісень Р.М. Шевцової та К.Б. Тарасевич.
Украшенням фестивалю стало виступ магістрантки Київської Національної музичної академії ім. П.І. Чайковського Ілляни Михайлівни Віскаліної, лауреата всеукраїнських вокальних конкурсів, яка виконала українську народну жартівливу пісню у обробці Стецюка «Ой, я знаю, що гріх маю».
З словами підтримки та добрими побажаннями виступила секретар Очаківської міської ради В.В. Кифоренко: «Створюйте, творіть, виконуйте, а ми підтримуватимемо!»
«Живе лише той, хто творить!» - у цих словах Ромена Роллана весь сенс життя!
Перший фестиваль мистецтв підійшов до кінця, але ми сподіваємося на його продовження наступного року.
Організатор і ведуча фестивалю С.А. Робулець
