Воротарі Очакова

��

До 100-річчя Очаківського футболу

Гей, воротарю, готуйся до бою,
Ти поставлений біля воріт як охоронець,
Уяви, що за тобою
Прикордонна смуга йде, –

з фільму «Воротар»

Воротар — це особлива каста гравців. Кажуть, що хороший воротар — це половина команди, і з цим важко не погодитися. Насамперед його основна обов'язок — не пропустити м’яч у ворота. Воротар — координатор усієї оборони команди, він останній рубіж. Він повинен бачити усе, що відбувається на полі та керувати діями гравців захисту. У будь-якій ігровій ситуації воротар повинен зберігати спокій і впевненість, яку передає всій команді. Адже помилку будь-кого гравця можна виправити. Будь-кого, але не воротаря. Уся команда відчуває себе впевненою, бо за спиною у неї хороший воротар.

За свою 100-річну історію Очаківський футбол виховав багато гарних і добротних стражів воріт. Давайте в цей ювілейний рік згадаємо Очаківську школу воротарської майстерності, її достойних представників…

Беликов Леонід. 1948-1953 рр.
Воротар знаменитої Очаківської команди «Медик». За спеціальністю електрик: працював на рибзаводі, в РЕСі. Головна його воротарська риса — надійність. Відрізнявся рідкісним спортивним гумором – у падінні однією рукою ловив м’яч, а другою встигав привітати глядачів. Улюбленець Очаківських уболівальників.

Рижков Григорий. 50-ті роки.
Низького зросту, сміливий. Не боявся кидатися за м’ячем під ноги нападникам. Довгі роки працював головним редактором Очаківських газет «Колективіст Очаківщини» та «Чорноморська зірка».

Попков Владимир. Кінець 50-х років.
Особливість цього воротаря — стрибучість. І це незважаючи на травму ноги. Був не тільки гарним воротарем, але й відмінним волейболістом.

Дудник Павло. 50-ті роки.
Павло Іванович завжди був готовий стати в ворота. Знаменною була фраза, якою він підтримував гравців своєї команди — «Альбатроси, тримайтеся!». Вчитель фізкультури Очаківської школи №2, пізніше — відповідальний за фізичну культуру на рибзаводі.

Микола. 50-60-ті роки.
Микола Федорович Краснов (1940-1997) починав воротарем ще в дитинстві, у вуличній команді «Центр». Дуже часто виручав команду, відрізнявся надійністю, майстер з відбиття одинадцятиметрових ударів.

Лукічев Віктор. 50-60-ті роки.
Стояв у воротах молодіжної команди «Буревístник». Найкращий фахівець з ремонту взуття — футболісти часто зверталися до нього за ремонтом бутс.

Мало хто знає — Віктор Миколайович нагороджений орденами Трудового Червоного знамені та Дружби народів.

Мироненко Євген. 50-ті роки.
Воротар молодіжної команди «Буревістник».

Ходарін Анатолій. 50-60-ті роки.
Вихованець Очаківської школи №2. Надійний страж воріт — з 16 років захищав ворота команд Очакова.

Глушко Олександр 70-ті роки.
Олександр більш відомий як воротар знаменитої, і не тільки в Очакові, дитячо-юнацької команди «Іскра».

Повзрослев, �в середине 70-х игрaл за очаковские команды.

Так у нас склалася воротарська футбольна династія Краснових: батько Микола Федорович і син Федір Миколайович. Єдина воротарська династія в Очаківському футболі.

Макаренко Володимир. 80-і роки. „Невинномиськ” з Ставропольського краю. Володимир Павлович прибув до нашого міста на будівництво дамби в 1984 р. Грав у команді «Гідростроїтель» УС ДБВС. Воротар Очаківського «Маяка» 80-х років.

Він і зараз у свої 60 років у хорошій воротарській формі — це довів на матчі століття Очаківського футболу цього року. Постійний учасник команди ветеранiв.

Бойко Василь. 80-ті роки.
1968 р. народження. Батьківщина з Куцуруба. Вихованець учителя фізкультури Куцурубської СШ Анатолія Лагуна. В 1986-87 рр. виступав за «Пахтакор» Андіжан.

Команда юнаків Очаківської ДЮСШ 1967-1969 р.р. Бойко В. у верхньому ряду.

Грав за очаківський «Маяк» у 1990 р. За словами його партнерів — «тягун». Міг легко й невимушено в стрибку витягнути м’яч із «дев’ятки». Високого зросту, мав «легкий» прийом м’яча. Зараз живе у Києві, працює в аеропорту «Бориспіль».

Григораш Сергій.  90-ті роки. 01.05.1972 р.р.
Виступав за очаківські команди «Маяк» та «Артання» з 1990 по 1992 рр. Його зоряний час – фінал Кубка СРСР серед фізкультурників. Відбитий ним одинадцятиметровий приніс команді «Маяк» Кубок Радянського Союзу.

Степанов Віктор.

80-90-ті роки. Колишнього воротаря «Судостроителя» добре пам’ятають вболівальники за надійну та впевнену гру в воротах. У команді майстрів Степанов виступав у 1978-82 рр., на його рахунку більш ніж 120 матчів. Також грав за команди другої ліги «Нива» ( Вінниця), «Поділля» (Хмельницький), «Десна» (Чернігів). Тяжка травма, однак на час вибила з футболу. Але відновився! І невдовзі прийняв пропозицію та прибув до Очакова. Пройшов шлях із молодою очаківською командою (спочатку — «Маяк», потім — «Артания») із обласного чемпіонату до другої ліги чемпіонату СРСР, першої ліги чемпіонату України. Віктор Степанов увійшов в історію українського футболу як один із футбольних «довгожителів». У подальшому Віктор Борисович зарекомендував себе й як футбольний тренер: очолював команди «Каскад», «Строитель», «Славія» та ін.

Сергей Баркалов.

01.03.1973 р.р. У команду «Артания» прийшов у 1992 р. і одразу став основним, замінивши Григораша. Покинув команду після її розформування у 1995 р. Сергій Миколайович так само виявився футбольним «довгожителем» — у сезоні 2013/2014 він ще виступав за команду «Байкал» Іркутськ у Футбольній національній лізі Росії.

«Воротар Байкала» Сергій Баркалов завершив футбольну кар’єру. Цю людину всі иркутські вболівальники давно і по праву вважають своїм. За довгу футбольну біографію він зіграв в Іркутську в загальному більш ніж одинадцять сезонів (з 2000-го по 2006-й та з 2010-го по 2014-й), провів більш як двісті матчів. У минулому сезоні він уже не виходив на поле, займався підготовкою воротарів «Байкала», але в заявочному списку команди, тим не менш, значився як страж воріт. І це було не формальністю — і наставники «Байкала», і партнери по команді прекрасно розуміли, що Сергій Миколайович готовий зайняти місце в «рамці» у будь-який момент: як справжній професіонал, він надзвичайно вимогливий до себе. Трудно пригадати випадок, коли Баркалов був «не в формі», скаржився на втомлення або недомогання. Про таких, як він, говорять: боєць до мозку костей. Так, траплялися в нього помилки, і прикрі пропущені м’ячі, але, правда ж, гріх згадувати про них на фоні незліченої кількості матчів, у яких Баркалов виручав свої команди…».

Трижды признавался лучшим игроком команды по итогам сезона, а в 2004-ом году был назван лучшим вратарем зоны «Восток» второго дивизиона. В сезонах 2007–2008 выступал за клуб первого дивизиона «Волга» (Ульяновск).

Бобко Андрій.

Вихованець миколаївського футболу. Ігрова кар'єра: «Олімпія ФК АЕС» (Южноукраїнськ), «Локомотив» (Сміла), ФК «Красилів», «Піділля» (Хмельницький), «Динамо-Ігросервіс» (Сімферополь), «Хімік» (Красноперекопськ), «Нива» (Вінниця), МФК «Миколаїв». Виступав за команду «Артания» у сезоні 1994-95 рр. (останньому сезоні в історії клубу).

Історія не донесла до нас імен очаківських воротарів футбольної «юності». Ми маємо лише інформацію про воротарів післявоєнного періоду й до наших днів. Щоб повністю висвітлити кожного, недостатньо був звичайної статті або газетної смуги. Ми ж лише перерахували основні віхи їх футбольної біографії та дали невеличкі характеристики — якими вони запам’яталися очаківським вболівальникам.

Микола Колодистий,
Сергій Кузнєц