Легендарна Гекса

Коли в Миколаєві скоювались злочини, вістка про те, що «працюватиме» собака-розшуковиця Гекса – розносилася протягом півгодини. Не встигали висохнути чорнила на доповіді про виклик собаки, як до визначеного місця збігалася юрба глядачів, іноді затоптуючи всі сліди зловмисників.

Вона була знаменитістю не лише в нашому місті, її знали у багатьох селах та містах — від Очакова до Нового Бугу, від Бормашово до Вознесенська, від Еланця до Гур'євки. І навіть мешканці Херсона були свідками її розшукової роботи.

Гекса – перша розшукова собака Миколаївського кримінального розшуку.

Перед народженням Гекси…

Гекса – чистокровний доберман-пінчер. Дивлячись на її фотографію, у цьому важко повірити, але це саме так.

У кінці XIX століття Фрідріх Луїс Доберманн вивів нову породу «тюринзький пінчер» шляхом схрещування кількох порід собак: короткошерстної вівчарки, ротвейлера, чорнопідпалого тер'єра, гладкошерстного німецького пінчера та інших. Після смерті засновника у 1894 році, його справу продовжив Отто Геллер. Він закріпив породу і дав назву – «доберман-пінчер» (у 1949 році офіційно відмовилися від другої частини назви і залишили лише «доберман»).

Нова порода виявилася надзвичайно універсальною. Їй були притаманні міцна нервова система, пильність, уважність, хоробрість, кмітливість, енергійність, стійкість до морозів. І не дивно, що саме доберманами в службовій та розшуковій роботі демонстрували дуже високі результати. Вони легко піддавалися навчанню, а відсоток розкриття злочинів цієї породи майже завжди був вищим, ніж у овчарок.

Доберманів стрімко почали завойовувати Східну Європу.  

До 1910 року були відкриті службові розплідники для дресирування поліцейських собак у Києві, Ризі, Санкт-Петербурзі, Москві, Харкові.

Кожна собака після навчання підлягала випробуванням:

• погоня за чужим за свіжим слідом не менше 1,5 км;
  
• погоня за предметом, який раніше тримав у руках злочинець;
  
• якщо на шляху погону є вода — потрібно перепливти й переслідувати до знаходження;
  
• обшукувати місцевість і знаходити всі предмети, які впав або кинув розшукуваний.

У випробуваннях брали участь і добермані, і овчарки, і эрдельтер'єри, але саме добермані демонстрували найвищі результати. Імена кращих розшукових доберманів були на слуху не тільки в місцевій пресі, але й за кордоном. Світовою знаменитістю став Треф – доберман-пінчер із ризького розплідника і пройшовшия навчання у московському. 

«Гекса точно доберман-пінчер?»

Про селекцію доберманів написано багато статей і наукових праць. Узагальнюючи інформацію, можна підсумувати наступне – порода доберман-пінчер на початку ХХ століття розділилася на дві лінії, найяскравіших представників яких у середині 20-х років стали два кобеля на ім'я Фрей та Бенно.

Фрей був високий, витончений, з довгою головою й шиєю, короткошерстний, з вибуховим характером, так званий «доберман північного типу», перемагаючий на виставках винятково за своїм екстер'єром.

Бенно – приземистий, з міцним кістяком, міцною нервовою системою та прекрасними службовими якостями. Саме предки та нащадки Бенно, представника «південного типу доберманів», використовувалися в розшуковій роботі. Стійка психіка, адаптація до різних погодних умов, відмінна навчальність, високий охоронно-сторожовий інстинкт і були тими якостями, якими повинна володіти собака-розшуковик.

Але селекційна робота з вдосконалення породи продовжувалася і після 30-х років. Згодом сталося злиття двох типів в один – доберманів стали вищими, міцнішими, не втративши свої унікальні службові якості. Собака зразка 1902 року лише віддалено нагадує сучасного добермана.

Родовід Гекси

Одним із кращих в Україні розплідників поліцейських собак був розплідник Харківського розшукового відділення, заснований у січні 1910 року. Його історія почалася з придбання в Санкт-Петербурзі одинадцяти овчарок і чотирьох доберманів-пінчерів.

Імена всіх чотирьох доберманів-засновників збереглися в історії розплідника – Макс, Герта, Арап і Гекс. Саме вони є пра-прародителями першої Миколаївської собаки-розшуковика.

Гекса народилася в Харкові в 1923 році. Її назвали на честь однієї з перших знаменитих собак-розшуковиць в германській поліції XIX століття – ердельтер'єра на ім'я Гекса. Її ім'я часто давали псам різних порід. Розплідники активно підтримували цю традицію, і в кожному повіті були свої Гекси або Гекса. Також популярними залишалися клички відомих службових доберманів – Треф, Герта, Телль, Тріко, Вольф…

Ця спадковість збереглася і після революції – наш чотироногий «Пінкертон» тому приклад.

Гекса – гроза злочинного світу Миколаєва

З'явившись у нашому місті восени 1924 року, Гекса одразу ж привернула до себе загальну увагу.

Її обожнювали, їй захоплювалися і її боялися. Втікаючи, злочинці ламали каблуки, втрачали пограбоване, намагалися сховатися в сусідніх селах, але здебільшого – безуспішно. Ті, хто більш досвідчений, намагалися збити її з сліду іншими запахами, а деякі намагалися й отруїти її.

Про Гексу часто писали в миколаївських газетах і навіть збереглося кілька знімків у журналі «Бурав», але в інтересах слідства не завжди вся інформація була доступна городянам.

На щастя, у Миколаївському обласному архіві збереглися рапорти про роботу «собаки-шукачки Гекси».

Джерело: Миколаївський базар

Автор статті: Світлана Крищенко 

Фотографії Гекси з фондiв
"Народного музею поліції ГУНП Миколаївської області"
(альбом М. Куракіна) публікуються вперше.