Вулиця Кости Хетагурова. Мала Слобідка Очакова.

Коли настає літо, головною в цей період завжди в нашому місті стає одна вулиця — вулиця Кости Хетагурова. Саме по одному з її кварталів численні гості міста Очаків проходять до Госпітального пляжу.

Приморська Слобідка

Карта 1909 р.

Окраїна Очакова ще на початку минулого століття. Край рибальського пролетаріату. Носила назву Приморська слобідка (при чому входила до складу нинішньої Слобідки). У 1920 р. Приморська слобідка наказом Очаківського ревкому перейменована на слободку Цокуренка. У подальшому Слобідка була поділена на дві частини, і межею став спуск до торговельного порту.

Ліва сторона стала Слобідкою Великою Цокуренка, а права — Слобідкою Малого Цокуренка. У той період переважно забудовувалося верхнє плато над портом.

Але вже у 60-ті вулиця носить сучасне назву — Кости Хетагурова (точної інформації немає — можливо, її перейменували у 1959 р. до 100-річчя народження поета).

Коста Леванович Хетагуров 1859 —1906. Осетинський поет, засновник осетинської літератури та літературної осетинської мови. У 1899 р. за свої волелюбні вірші був висланий до Херсона, а згодом до Очакова. Тут на околиці він зняв кімнату в будинку рибалки Осипа Данилова. Хетагурову дуже сподобалися гостинні господарі, але особливо його покорило море, «яке всією своєю широтою розстилалося перед самими вікнами хати». Хетагурову дуже торкнула краса цих місць, і він дуже жалкував, що не мав при собі фарб. Тривалий строк морських купань, добутий владою, закінчився 5 серпня 1899 року. Хетагуров повернувся до Херсона.

Дім рибалки Данилова у 70-ті роки.

Той же місце у 2015 р. та 2017 р. (чи зберігся будинок — невідомо)

Благоустрій вулиці (а точніше, усього одного кварталу) розпочався у 70-ті роки.

Спуск до Госпітального пляжу. 1960-ті роки. Вид з боку моря. (З сімейного альбома Алопських)

Тоді ж з’явилася й головна пам’ятка району — Лестниця. Наша «Потьомкінська драбина».

Драбина 1993 р.

До її будівництва у 70-х роках спуск був у іншому місці.

Спуск до Госпітального. 1965 р. і улоговина, де до 70-х років ще був спуск до моря від пансіонату

Фото кінця 60-х та 2015 р. На старому фото видно спуск з пансіонату «Кооператор» до пляжу.

�З того часу даний квартал вулиці неодноразово поліпшували.

Правда, під час останнього благоустрою у 2014 р. вулиця позбулася майже всіх дерев у нижній частині.

Перші телефони в будинках мешканців тут з’явилися у 1977 р.

Рибінспекція. Хетагурова, 85

Раніше розташовувалася за цією адресою. Згодом переїхала на звільнене місце біля рибколгоспу «Чорноморець».

Вид на море з верхнього поверху вулиці (район колишньої рибінспекції)

А тепер про головний напрямок в житті вулиці.

Пансіонат «Кооператор»

Наприкінці травня 1960 р. Миколаївський облпотресоюз відкрив в Очакові літній пансіонат на 200 місць. На площі 2,0 га по вул. Хетагурова почали зводити 6 перших дерев'яних одноповерхових будиночків. Перших відвідувачів він прийняв у середині червня. Улітку 1961 р. у них уже відпочили 250 відпочиваючих. Керував роботою Георгій Леонтійович Шевченко.

Це був перший курортний заклад нашого міста. За три роки в пансионаті відпочили 2100 осіб. У 1964 р. — уже 3000. У 1970 р. пансионат прийняв 3700 відпочиваючих. Мала їдальня на 250 місць (відкрита в 1971 р.), літній кінотеатр, човнова станція, бібліотека, пункт прокату. У 1979 р. територія розрослася до 3 га. Почали будувати 3-поверховий спальний корпус на 300 місць.

Вид на море з пансіоната Кооператор. 1965 р.

Елінги

Пансіонат «Надія» (колишній «Кооператор»)

Верхня частина пансіонату

Сучасний вигляд на їдальню та будиночки. А їм уже за п’ятдесят…

Недобудова минулого століття. Ґрунтовно портить загальний вигляд вулиці.

Будинок відпочинку „Природа“. Хетагурова, 26

Невелика база відпочинку Миколаївського товариства охорони природи у тихому провулку. Часто на ній проводилися різні семінари.

1984 р. на фото кореспондент «Робочої газети» А.Колесник, відповідальний секретар Очаківського товариства охорони природи З.Лисенко, заступник голови Миколаївської обласної організації УООП В.Ведерніков, директор бази відпочинку А.Лойко.

Турбаза «Сонячний промінь»  Хетагурова, 44а

Ще з 70-х стояв покажчик (десь стояв – наприкінці 2016 його прибрали) на якому час поступово стирав напис – турбаза „Сонячний промінь“ (це значно пізніше написали магазин).

Турбаза – головний розподільник відпочиваючих по приватному сектору в 70-80-ті роки. Населення Великої та Малої Слобідок влітку зростало в рази.

Кафе «Луной свет»

Симпатичне й затишне місце. Вид на море відкривається шикарний. А заглянеш у бік і…

Бар «Промінь»

Відкрився у 1980 р. Перший кави з коньяком.

Кафе «Вітряк»

Одне з перших та постійних закладів громадського харчування в цьому районі. Враг за „Вітряком“ засипали у 80-х. Тепер проїзд з’єднує початок і кінець вулиці.

фото 2013 р.

Пляж. Так само офіційно закріплений за вул. Костy Хетагурова.

Госпітальний пляж у 60-ті

Госпітальний пляж у 70-х

«Че Гевара». З нього почалося масове будівництво пляжа

Спасательная станція №1

Спочатку була дерев’яна і знаходилась на місці колишньої «Спарти». Потім замість дерев’яної (згорілої) збудували нову (цегляну) зліва від сходів.

Павільйон «ЧАЙКА»

фото 60-х

Кафе «Прохлада»

фото 1986 р.

Міні-бази.

(візьмемо кілька випадково з Інтернету)

Гостьовий дім «П’ять берегів». Хетагурова, 43

База відпочинку «Светлана». К.Хетагурова, 13

Развлекательный комплекс «Beach club «ДельМар». (Банкетний зал, Бар-ресторан, Гриль-бар, Кальян).  К. Хетагурова (міський пляж), 1

Кафе «Погребок». К. Хетагурова, 44/2

Забавна реклама – вулиця написана з помилкою (Хетагурова).

Але більшою частиною вулиця К.Хетагурова, що складається з кількох провулків, тиха й неблагоустроєна. Слобідка є слободка.

Сергій Кузнєць, депутат міської ради
Використано архів газети «ЧЗ», соціальні мережі, фотографії автора та з Інтернету