Легенди землі Національного природного парку «Белобережжя Святослава»
Мальовничий берег — скільки видно оком. Тут народжується і живе справжнє диво, у цьому краї закінчують свій шлях батько Дніпро-Борисфен і велика річкова богиня Південний Буг-Гіпаніс зі своїм вірним та могутнім Інґулом. Прислухайтеся...
Усе чутно ніжний спів хвиль дивовижних давніх річок України та Європи. Річки, лише зустрівшись за поворотом біля грецької Ольвії, тепер обмінюються враженнями про прекрасну й мрійливу українську землю. Через кілька моментів вони разом обіймуться з хвилями Чорного моря і вже тоді привітати стародавню та незрівняно красиву Кінбурнську косу.
З високих берегів, які раптово обриваються вздовж лиману, добре видно білу пінисту смугу. Це місце довгоочікуваної зустрічі лиманних та морських вод; саме тут закінчуються володіння сивого Дніпра і починається безроздільне панування Чорного моря. Стародавнє місто стоїть давно, чекає можливості самому розповісти про свої таємниці, а головне — про неймовірне амбіційне бажання зайняти своє місце в намисті причорноморських міст. Йому ім'я Очаків — маленьке провінційне місто з багатою історією та привабливим географічним розташуванням.
Видатний російський поет і дипломат Олександр Грібоєдов близько двох століть тому окреслив час чогось морально застарілого, давно минулого, але яскраво еталонного, як «часи Очакова і підкорення Криму». А ми сьогодні з повною впевненістю заявляємо: Очаків живе й зараз, наповнюючи свої нинішні «часи» щирою вдячністю тисяч відпочивальників, тисячами тонн зерна, фруктів і овочів, сотнями судів, що проходять його фарватером.
Маленьке Очаків продовжує свою історію. А прикрасою будь-якого міста є його люди, їхні звички, прихильності, риси, притаманні лише їм. Про людей, які живуть у Очаківському краї, варто говорити добре й багато, з великою повагою. Можливо, колись лагідний весняний степовий вітерець, може, теплі літні морські хвилі, а може — романтичні очаківці сформували таку легенду про виникнення улюбленого міста.
...Жили в злагоді в нашій степу різноманітні звірі, а найдавнішими серед них були дикі коні, яких поважали за красу та благородство. І прийшли із далеких країв вовки. Хижаки стали полювати на всіх, а з часом розпустилися й вирішили напасти на коней. Зграя гострих зубів кинулася на степових красенів. Табун розвернувся і помчав до лиману — моря. Лошаки виступили на мис, але суша закінчувалася, і, щоб не дістатися хижаків, вони вирішили зістрибнути з високого обриву в море.
Побачила це синьоока золотокоса красуня Ольвія, кинулась напереріз, схопила за гриву вожака і зупинила табун диких коней вже на краю пропасті. Замерла неподалік і зграя злих вовків. Тоді коні зрозуміли, що вовки бояться та поважають людину, і перетворилися на людей. Дикі звірі злякалися. Часть їх, піджавши хвости, пішла служити людям як собаки, а інші розійшлись по степу. А коні вирішили залишитися людьми й оселилися тут. Так почався Очаків, де здавна живуть красиві люди, поважають море й люблять простори своєї землі.
...Кінбурнська коса — прикраса та принада приморського краю. Історія формування її ландшафтів та етносу, нинішня природа є справжнім туристичним магнітом степового Причорномор’я. На Кінбурні, якщо придивитися, можна розгледіти багато дивовижних об'єктів, серед яких два пересохлих русла від старого Дніпра.
Неподалік від них по дну Ягорлицького заливу проходять заглиблення, схожі на витіюваті канали. У XV–XVII століттях одне з цих заглиблень було відомо як «Запорозький пролив». Поступово давнє гирло Дніпра було занесено мулом та піском. Зараз у ці пересохлі русла іноді заходить вода з моря, і з нею — веселі стаї мальків чорноморської кефалі. Вже давно виникло нове гирло Дніпра, яке існує й досі.
За древньою легендою, на найдальшому до Очакова дельтовому острові знаходилося святилище нічної богині Гекати. Зберігалася навіть скульптура трьох жіночих фігур, що стояли щільно спина об спину і тримали у руках факел, змію, культовий предмет. Гекату вважали богинею темряви, нічних видінь і чаклунства. А ще вона опікувала розведенням коней, пастухам, полюванні, охороняла юність. Зображення богині з палаючим факелом у руках та зміями в волоссі ставили на перехрестях шляхів. А ще попрошу вас, шановний читачу, уявити себе літом на катері-баркасі, який слідує вночі до самого краю коси. На думку приходить, що ці неймовірно красиві місця — одна із головних розвилок світових шляхів. І, звісно, потрібно уявити собі, що богиня-маяк Геката високо тримає свій факел, освітлюючи й оберігаючи дороги, які починаються з української землі на території нашого славного краю, і прямують до всіх континентів, лелея кораблі, що виходять із Миколаївських та Херсонських портів та несуть світові славу України.
А що стосується коней, то їхні нащадки — дикі коні — і зараз живуть на просторах Кінбурну. Красиві дикі мустанги стали невід’ємним, надзвичайно красивим, динамічним об’єктом значної частини заповідних ландшафтів коси. У вас є щаслива можливість переконатися в цьому, відвідавши вже навесні, а особливо влітку, землі Національного природного парку «Белобережжя Святослава».
Новий 2014 рік, за східним календарем, рік деревʼяного коня, а його талісманом вважають дикий конь. Рік коня увійшов у свої права 31 січня і триватиме до 18 лютого 2015 року. Космічний елемент року — дерево, колір — синій. На мою думку, це атрибути нашого Кінбурна. Унікальний реліктовий ліс, синє море та насичено-блакитне небо. Астрологи стверджують, що рік коня принесе людям великі зміни в житті. Зірки радять усім діяти, ретельно плануючи усе до дрібниць, обдумувати кожен крок і бути обережними у своїх рішеннях та вчинках. Багатьом знакам зодіаку у 2014 році може неймовірно пощастити. Здійснення задуманої мети та довгоочікувані зміни на краще — ось основна мета Синього Коня. Зірки бажають щасливих весіль, народження дітей, придбання житла та зміни місця проживання для багатьох людей. Амулетом року Коня стане підкова. Вона має прикрашати ваш дім протягом усього року, тож принесе щастя до вашого дому. Вважають, що якщо підкова висить рогами вниз, вона розсипає удачу та щастя всім, хто входить до дому, а якщо підкова висить рогами вгору — навпаки, збирає для господарів добробут, багатство, здоровʼя і не дає їм розплескувати це даремно. Як повісити підкову — вирішуйте самі! У будь-якому разі той спосіб, який ви підсвідомо оберете, стане для вас найкращим. 2014-й рік принесе багато задоволень, позитивних емоцій та яскравих вражень. Нехай у цьому букеті вражень захоплення, здивування та велика любов до неповторної природи цнотливого Кінбурна стануть яскравими та незабутніми.
Кінь — спокійна тварина, мрійлива та бажана; він не потерпить шуму, насильства, любить свободу, цінує доброзичливе ставлення та дружні турботи. Кінь — грація, насолода, динамічна гармонія!
Колектив та поціновувачі
Національного природного парку «Белобережжя Святослава»
Миколаївські новини
