Розарій і очаківці
Відкритий у 1982 році новий пам'ятник Шмідту мав входити до історичного ансамблю: ДОФ, Музей Шмідта, пам'ятник і пам'ятна стіна. Але щось не склалося. Стіна була збудована (на місці одноповерхової приватної житлової будівлі).
Перехрестя вулиць Шмідта та Соборної (проспект 50 років Жовтня). 50-ті роки.
На пустому місці перед стіною облаштували квітники під розарій.
Новий сквер 1983 року
З часом рози зникли, залишилась лише розмітка та сама стіна. Нині на цьому місці добре виглядав би квітник, а от фонтан – це було б зовсім симпатично. Затишне й тихе місце.
Розарій у 2015 р.
І ось, здається, рух у цьому місці розпочався. Не знаю, як з приводу фонтану, але минулого тижня благоустрою колишнього розарію рушився з місця. Територію розчистили, розкопані клумби.
У планах — укладання тротуарів. Напевно, у майбутньому зроблять освітлення цього участка (оскільки там немає жодного ліхтаря).
Потрібні лавочки та виривання кількох пнів. Кілька днів тому було висаджено близько ста кущів троянд. Куточок до літа має ожити й відповідати своїй назві. Але на третій день після посадки уже зникло сім кущів, які очаківці спокійно вирвали й забрали.
Також було викрадено ще кілька висаджених кущів у інших місцях. Ось якась кара міста за троянди — скільки не саджай, все тягнуть…
Сергій Кузнєць