Чиновник — як могильник культури

Цілодобово, не змикаючи очей, ми працювали,
Займалися вашими потребами та турботами.
І радий повідомити вам результати праці останніх років:
Результати є, просто грошей немає.
С. Слєпаков

Написати статтю про Очаківську музичну школу мене наштовхнуло подія, що безпосередньо з школою не пов’язана. Це виступ Г. Белов на Миколаївському телебаченні щодо будівництва американської бази у місті Очаків. Так з себе доморощений «Наша відповідь Чемберлену». Як людина наївна, я вважав, що після гідної відповіді панові Жириновському, Г. Белов переключиться на проблеми Очаківської культури, поплачеться з приводу нестачі грошей, розповість чому він надрукував класи музичної школи і чого від неї добивається, куди будуть перенаправлені гроші від закриття 3-ї школи тощо. На жаль, я нічого не почув. Що стосується закриття 3-ї школи у місцевій пресі — майже нічого не було; можливо, неуважно читав. А от на Очаківському ринку ще рік народ був категоричним: «Закриють». Заходячи на Очаківський ринок, я боюся поставити те саме питання щодо музичної школи. Для мешканців міста відповідь очевидна: «Закриють».

Найдивовижніше, що за словами Г. Белова, ініціаторами цього шабашу виступають депутати Міської ради. Хотілося б, щоб представники семи партій, які представлені в депутатському корпусі, надали аргументовані коментарі щодо галасу, що виник навколо музичної школи та виступів Г. Белова. Хотілося б почути думку нашого мера.

Хочу вірити, що Г. Белов очорнив депутатів нашого міста. І якщо це так, що він робить у нашому місті? До речі, звідки він взявся?

Музична школа у моєму житті завжди була присутня. З моменту, коли моя сестра пішла навчатися до ДМШ, закінчила музичне училище та консерваторію, викладає в Очаківській музичній школі до сьогоднішнього дня. У школі понад 30 років працює моя дружина. Вона випустила сотні чудових дітей. Багато з них присвятили життя музиці.

Щороку до нас у гості приходить Марина Григорощук — учениця С. А. Робулець. Вона закінчила Уманське музичне училище та Луганський педагогічний університет, викладає в місті Гайворон. Там, як і в багатьох інших містах, музичні школи владу не чіпають, а навпаки, всебічно підтримують, знаходять гроші на ремонт, принтери та інші потреби. Можливо, через те, що туди іноді «з вилами» заїжджає О. Ляшко і остуджує перегріті голови.

До нас він, на жаль, не приїде. У списку семи партій, які представлені в Міській Раді, його партія відсутня. Так само відсутнє в програмах семи партій слово «культура».

Я якось подумав: а якщо в місті закрити всі навчальні заклади? І взагалі прикрити гуманітарну сферу. У принципі, навіщо вона? Розоряє бюджет і не більше того. Хочете читати книги? – онлайн, там усе є. Навчатися – в Інтернет. Музикою? – можна і через Інтернет тощо. Не в змозі навчатися дистанційно, будь ласка — індивідуально. Уявляєте, скільки залишиться безробітних педагогів? Ціна за урок впаде до «двадцятки». Але зате не потрібно буде субсидувати школу, купуючи черговий кілометр штор або черговий комп’ютер. До речі, вдома ми за десять років міняємо вже третій принтер, друкуючи ноти для наступного покоління учнів. І не тільки ми. А в музичній школі його як не було, так і немає. Її забезпечують за залишковим принципом — усе найменш придатне.

Чи вистачить бюджету нашої міської влади? І зрозумів, що не вистачить.

�У одному з номерів місцевої газети був представлений міський бюджет міста. Я думаю, у ньому важко розібратися навіть економісту, а простому читачеві тим більше.

У програмі партії «Наш край» є такий пункт: забезпечення відкритості інформації про бюджет. Кожен громадянин повинен мати швидкий та зручний доступ до інформації про бюджетні витрати: школи, дитячі садки, лікарні, ремонт доріг тощо.

Сподіваюся, що в найближчих номерах наших газет, «Наш край», виконає своє обіцянку та детально розповість, на що витрачаються бюджетні кошти і чому для музичної школи не вистачає 46 тисяч, які за бажання можна знайти.

23 серпня я вирішив піти на анонсований шаховий турнір. Шахові дошки та фігури зображували жалюгідну картину. За комплектуванням шахових фігур можна було простежити історію розвитку легкої промисловості Радянського Союзу за останні 30 років. Відсутність шахових годинників — навіть не коментую. І зрозумів, що буду грати у шахи лише онлайн.

За наявних у школі музичних інструментів легко можна створити музей середини минулого століття.

Коли пішла чутка про закриття третьої школи, я з моєю притаманною наївністю припустив, що на її місці відкриють ліцей або гімназію, які є майже в кожному районному центрі Миколаївської області. Нічого подібного не сталося. Навіщо нам найрозумніші? У нас є Г. Белов:

Правда, судячи з статті в газеті, присвяченій Очаківському гербу та спробі звільнити пенсіонерку з музичної школи, він не знає ні Кримінального кодексу, ні Трудового кодексу, а також не вміє розбірливо висловлювати свої думки. Навіть невразливий Москальський А.П. обурився.

Життя продовжується. І який би вирішувала сесія Міської ради, городянам завжди потрібно пам'ятати одну річ: якщо влада не йде назустріч громаді і знищує установи культури, то на наступних виборах її потрібно змінити на іншу.

Для підняття настрою - пісенька С. Слєпакова, яка актуальна для будь-якої влади:

Робулець Ю.Н.
На фото учні ОДМШ у минулому та теперішньому