Часовня Святого Миколая
Перед вами фотографія часовні Святого Миколая столітньої давності. Очаків — морське місто, тож часовня зведена на честь покровителя моряків Святого Миколая Угодника.
Уривок із книги Гаврила Судковського, присвячений часовні Святого Миколая:
«У 1805 р. греко-церква, як прийшла в руйнування, за розпорядженням Єкатеринославського Єпархіального начальства, скасована та розібрана, а камінь від неї використаний на церковну сторожку й каплицю (часовню), устроєну на тому самому місці, де був святий престол. У внутрішній часовні була розміщена ікона Святого Миколая, і тліла лампадка.
Коли пам'ятник цей став приходити в занепад і руйнуватися, то на пам'ять минулої турецької війни 1877—78 років, з благословення колишнього Архієпископа Херсонського та Одеського Платона, нині Митрополита Київського, була зведена зовсім нова, міцна та красива кам'яна каплиця, біля кутів якої вкопано чотири великі чавунні гармати, з'єднані великою висить ланцюгом. Ця каплиця зведена начальником Очаківських берегових укріплень адміралом Рудневим та іншими воїнськими чинами за участю настоятеля місцевого собору». (Джерело: «Історична записка про місто Очаків та Очаківський Миколаївський собор»)
Очаківські краєзнавці сходяться на тому, що вона розташовувалася у сквері, де розташований «Пам'ятник скорботному матросу».
На задньому плані фотографії прослідковується ліва сторона будинку Четверякова: п'ять вікон другого поверху. Права сторона не прослідковується. Мене дивує, що на фотографіях дах Будинку Четверякова має іншу форму. Можливо, фотографії знімалися в різний час. Якщо взяти за основу нашу версію, то часовня знаходилася праворуч від алеї, приблизно симетрично до будівлі.
У книзі «Стара миколаївська й очаківська». Антологія. Видання Ірини Гудим, 2016 р., подається та сама фотографія, але місце часовні визначено на Приморському спуску.
Отже, точне місце розташування її невідоме. Але знову ж таки, за традицією, такі часовні ставилися на базарних площах, у багатолюдних місцях, щоб людина могла зупинитися і помолитись. Церкви ввечері закривалися, а часовні були завжди відкриті (спробуй зараз не закрити — ікони зникнуть миттєво). Збираючись в море, моряки або рибалки обов'язково просили покровительства у Святого. Є припущення, що вона знаходилася на місці нинішнього скверу Скорботного матроса.
За склом можемо розглянути велику ікону Святого Миколая Угодника, у центрі часовні. У нижній частині видно ще одну ікону Святому Миколаю. Можна припустити, що це дар за допомогу у зверненні до святого. Час не зберіг це місце для нащадків.
Зараз нам також потрібна допомога і покровительство. Було б добре відновити традицію та побудувати часовню, наприклад у мікрорайоні.
Л.В.Загорняк
фото з музею Суворова
«Очаківський тиждень» №41 від 27.12.2012 р.
