"«рай-дерево»". Скумпія

Скумпія. У нашому краї її називають «рай-деревом». Ймовірно, через прекрасне осіннє царсько-пурпурове забарвлення листя. Саме ця чагарникова рослина багрянцем підпалює переліски в жовтні.

Ску́мпія (лат. Cotinus)— рід листопадних рослин, чагарників або дерев, родини Сумагові. Крона у скумпії щільна, кулеподібна. Побеги голі, блискучі або опущені. Листя прості, чергові, синьо-зелені. Жіночі та чоловічі квітки зібрані в одному суцвітті. Квітки дрібні, жовтувато-білуваті або зеленуваті, обоеполі та тичинкові, у пухких кінцевих суцвіттях з численними недорозвиненими квітками на подовжених квітконіжках, покритих довгими відтопиреними червонуватими або зеленуватими волосками.

Восени ці квітоніжки розростаються, надаючи рослині декоративний вигляд. Плід — суха кістянка. Побеги при ураженні виділяють молочний сік. Максимальний вік скумпії — 80–100 років.

На службі у людини скумпія з незапам'ятних часів. І одна з найдавніших сфер її застосування — дублення шкіри. У 20-их роках минулого століття на острові Долгом та на Тендрі масово росла скумпія, у більш давні часи була предметом експорту до Франції як сировина для шкіряної промисловості. Зараз їх майже не залишилося; переважно ростуть кущі терну, сріблястого лоха та тамарикса. А ті дики заростi скумпії мали велике ґрунтозахисне та протиерозійне значення.

Той, хто хоч раз бачив, як «палає» ця красуня, не залишиться байдужим. І обов'язково повернеться, щоб полюбуватися цією незвичайною видовищем.

С. Кузнєць,
держінспектор з охорони навколишнього середовища Чорного моря