Кого водити на повідку?

Якось раз, у суботу, ми з друзями вирішили піти «вигулювати» дітей. Морозний вечір, свіжe повітря, прекрасний настрій… Чоловік подруги побіг з дітьми навперего – по вулиці Міра, від магазину «Янтарний» до площі. Упавши раз випадково, мій син вирішив, що це дуже весело, і пару разів «приземлився» вже навмисно – кому ж не хочеться практично безкарно повалятися в снігу? Він вибіг на площу, він «поскользнувся» і впав у третій раз. Його подружка «унеслася» трохи далі вперед, до лавочок. І тут я бачу, як до моєї дитини швидко підбігає велика собака — явно «чийський» доглянутий ротвейлер. На хвилину я замиpла.

Чоловік подруги, який був за пару метрів, блискавично відреагував — опинився поруч із хлопчиком, який у той час вже піднімався на ноги, ще не зрозумівши, що відбувається. Побачивши поряд із «іграшкою» високого плечового захисника (сильні собаки, як відомо, реагують на силу), ротвейлер уповільнив біг і гарчав. Тут же я помітила посередині площі господаря — чоловіка у спортивному одязі, у кепці. Що дивно, я не чула, щоб він намагався кликати собаку або якось завадити їй. (Як потім розповіла моя подруга, вона одразу звернула увагу, що по площі йде людина з собакою, і бачила, як він відпустив собаку з повідка, саме вийшовши на площу. Вона ще подумала: щоб так зробити, треба бути дуже впевненим у своїй собаці. Або знати, що пес… взагалі беззубий. Пробачте наш жіночий максималізм). Спокійним кроком він продовжив свій рух у сторону пса. Собака, обійшовши навколо нерухомо застиглих «мальчишок», ще раз гарчав і повільно відступив.

Поки все це відбувалося, я вже бігла від аптеки до площі, кричачи всякі погрози, у яких найм'якше слово по відношенню до господаря ротвейлера було «придурок». І мені було все одно, чи хтось вирішить, що я ненормальна істеричка. Тому що кожен, хто потрапить, не дай Бог, у таку ситуацію, готовий схопити цю собаку за горло голими руками — адже здоров'я та життя твоєї дитини під загрозою. Скажете, це ще невідомо, адже собака може бути дуже вихованою та слухняною? А звідки мені знати? І де гарантія, що моя дитина, яка з народження бачив тільки дружелюбних «своїх» собак, не зробить якесь рух, яке пес оцінить не як спробу погратися?

Цитата: "Законодавством України передбачено правила утримання собак у людних місцях. Згідно з цими правилами, там собака повинна завжди знаходитися на повідку та в наморднику. Тим більше це стосується власників собак, у яких є проблеми з агресивною поведінкою (але в такому випадку обов'язкові тренування під наглядом професіонала).
Порушення цих правил тягне за собою відповідальність за ст. 154 Кодексу України про адміністративні правопорушення — попередження або штраф на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

…Тільки тепер незрозуміло: навіщо взагалі ці правила та закони пишуться, і головне — кого ж водити на повідку з намордником? Можливо, дітей, щоб вони не провокували собак, якщо вже власникам псів важко вигулювати їх у безлюдних місцях або бодай «дотримуватися пристойності» у громадських? (Як пишуть в Інтернеті, ІМХО — ін май хамбл опініон, або «за моєю скромною думкою»). А ви як вважаєте?

П.С. Прізвище не пишу, бо якщо чоловік дізнається, отримую за перше число — за принципом «мені все одно на якому оці у тебе тюбетейка».

Бліц-опитування «ЧЗ» СОБАКА БУВАЄ КУСАЧОЮ…

Вова, 25 років
У мене є пес, і не маленький, але оскільки я живу у Куцурубі, у приватному будинку, мій Мухтар бігає у дворі, і на вулиці його спеціально вигулювати не потрібно. Те саме стосується й вихованців інших моїх односельців. Але якщо власники собак вигулюють їх на міських вулицях та площах, у парках та скверах, я вважаю, що в цьому випадку тварина має бути обов'язково на повідку і в наморднику. І навіть якщо господар переконаний, що його собака — найдобріша істота у світі, краще перестрахуватися від непередбачуваних ситуацій і вдягати свого пса в відповідне «обмундирування».

Євгенія Іванівна, 59 років
- У мене є маленька собачка, але я живу у приватному дворі, тому вона у мене на прив'язі, і по вулиці не бігає. Проте доводилося стикатися з ситуаціями, коли власники собак піддають небезпеці оточуючих. Одного разу мене собака «припинила». І хоча сусіди сказали, що вона не кусається, я добре злякалася.
Здається, вона неправильно мене зрозуміла: я схилилася за чимось, а собака сприйняла це як загрозу, вирішила, мабуть, що хочу чимось у неї запустити. Вона зупинилася навпроти мене, і, як кажуть, – «ні з місця!» Лише трохи зрушу — вона гарчить.
І навіть якщо господарі запевняють, що їхня собака і мухи не образить, це ще не означає, що вона не здатна на агресію.
Приведу ще один приклад. Колись я йшла по Юрасова, і така «добра собачка» летіла прямо на мене, явно з наміром розірвати мене. І хоча поблизу стояли мешканці цієї вулиці, ніхто з них ніяк не прореагував на мої крики, і не вступивсь. А той, хто вийшов з двору на шум, господар лише байдуже заявив: «Вона не кусається!» Хоча, чесно зізнаюся, впевненості мені це якось не дало. І хочу додати, що навіть знаючи рекомендації в цій ситуації спокійно зупинитися та сказати тварині: «Фу!», у такі моменти настільки зникаєш і панікуєш, що просто забуваєш про все на світі.

Марина, 70 років 
- Я вважаю, що господарі собак повинні захищати оточуючих від своїх вихованців. Адже трапляються випадки, коли собака добра-добра, і раптом — когось вкусила. Тому потрібно, щоб у кожної собаки був нашийник і намордник. Слава Богу, на мене вони ніколи не нападали, але може бути це тому, що я з обережності завжди обходимо їх стороною.
А ось витяги з обговорення цієї теми в Інтернеті (куди ж без нього?!?)

Іра І: Ви можете робити як вам заманеться, інші так само. Мій знайомий втратив доберманa через свою зверхність; його просто-напросто застрелив міліціонер, який не став вислуховувати, чому його собакі незручний намордник. Не боїтеся за своїх собак, продовжуйте в тому ж дусі.

Оля: Самa власниця бойцовської собаки. Мій стаффі вдома для мене — найдорожче істота. Але, тим не менш, з 7 місяців уже ходив у строгому нашийнику. Є інша сторона питання. Наприклад, не вихована дитина може підійти й підштовхнути пса — ніхто ж не винний, що він дурень; на дітей не прийнято надягати нашийники. Або п'яний дядько почне дразнити мою собаку? Вона його, п’яницю, вкусить, але мало — не за те місце. Палка з двох кінців! І я йду тим шляхом, що мучаю свою собаку намордниками та нашийниками…

Spiritus: Обожнюю собак. І були «німці» у самого. Такі «пси» повинні бути в намордниках, без варіантів. Така «адекватна» собака у одну мить за нез'ясованих причин може «увімкнутися», доведено часом. Мене Бог милував, особисто не стикався з «неадекватами».

 «Чорноморська зірка» №№ 5-6. від 18.01.2013.